Глава двадцать четверта.

- Я тобі ще раз кажу: це пуста трата часу - сказала В'ячеслава Ксені сидячи в черзі до гінеколога.

- А я не згодна з тобою, Славо! Перевірити нікому не завадить - впевнено стояла на своєму Ксеня.

В'ячеслава на це нічого не відповіла, а лише просто тяжко зітхнула. Їй завжди ставало ніяково коли вона знаходилася в лікарні, саме тому вона намагалася туди не потрапляти. Ну, а що тут може подобатися? Запах медикаментів? Люди в білих одежах? Чи "начеб-то" заспокоюючи зелений колір, яким були пофарбовані геть усі стіни?

Слава навіть не звернула увагу на те що з кабінету вже вийшла дівчина за якою вона займала чергу, настільки вона понурилась у власні думки. Якби не Ксеня, котра почала штурхати її в бік, то вона так й залишилася б сидіти під дверима.

- Ну що ж любонько. Давайте свою картку й роздягайтесь - сказала приємна жінка похилого віку, скоріш за все їй ще трохи залишилось до пенсії.

В'ячеслава віддала свою картку й почала роздягатися при цьому відповідаючи на запитання лікаря:

- Коли був останній цикл?

- Десь...два місяці тому - приблизно сказала В'ячеслава - В мене затримка в декілька тижнів.

- Зрозуміло.

Оглянувши В'ячеславу лікар відійшла зі словами:  "Можете вдягатися" й сіла за стіл щоб зробити запис у картку. Вдягнувшись Слава підійшла до столу й зі страхом чекала того, що скаже їй лікар. Звичайно вона вже знала що їй скажуть, але Ксеня вселила в неї надію, на те що можливо й справді трапилося диво.

- Ну що? - не витримавши запитала В'ячеслава.

- Мої вітання, ви вагітна - відволікшись на хвилинку від записування сказала жінка - Приблизний термін три чотири тижні. Тепер вам треба встати на облік до жіночої консультації.З вами все гаразд? - запитала жінка, коли глянула на В'ячеславу й побачила що та зблідла.

- Так... Просто... Я не розумію як. Це не можливо - розгублено промовила В'ячеслава й присіла на стоячий поряд стілець, для того щоб прямо тут не впасти.

- Ви використовували які не будь контрацептивами? - запитала гінеколог й побачивши, що Слава негативно метнула головою, то з посмішкою сказала - Ну, а, що ви тоді хотіли? Я не вірю в те що ви й ваш чоловік не знаєте як робляться діти.

- Та не в цьому річ... Просто в минулому році стався викидень й поставили діагноз що я більше не зможу мати дітей...що я безплідна - хоча ці слова й далися Славі не легко, але вона їх промовила.

- Хм... Я бачу два варіанти як це пояснити: або лікар зробив помилку, або це просто диво. Й саме тому, якщо ви справді хочете народити дитину, вам потрібно зараз піклуватися про своє здоров'я й не хвилюватися. 

- Дякую - все ще розгублено промовила В'ячеслава й узявши картку вийшла з кабінету.

За Славою від разу увійшла інша жінка, а сама дівчина підійшла до Ксені, яка вже була вся готова слухати те, що скаже В'ячеслава. Як тільки дівчина відкрила рота щоб розповісти, то пролунав дзвінок телефону й вибачившись, В'ячеслава відповіла. 

- Ну що? Як ти там? Як Ксеня? - запитав Олександр.

- Все гаразд. А ти чого телефонуєш?

- Бо скучив. Й ще, через те що, хочу тобі сказати, що з роботи я приїду раніше. Разом з невеличким сюрпризом.

- Так? В мене теж є для тебе сюрприз. Тож...зустрінемося вдома - сказала швидко  В'ячеслава й скинула виклик.

- Ну... розповідай. Що тобі сказав лікар? - нагадавши про себе запитала Ксеня.

- Я вагітна - якось не дуже весело сказала Слава.

- Так? Яка чудова новина! А я ж казала. А чому ти сумна? Радіти ж треба? Ти ж хотіла дитину.

- Я не знаю від кого ця дитина. Прошу тебе, тільки нічого зараз не запитуй про те чому я так думаю. Мені треба подумати, що сказати Олександрові.

- Ну ти й даєш...

- Знаю. Як тепер розповісти? Що мені взагалі робити?

- Ну, збреши йому. Скажи що це його дитина.

- Що?! Ксеню ти знущаєшся з мене?! - запитала В'ячеслава трохи піднявши голос.

- Ну, а що, Славо? Твій Олександр звичайно чудовий, добрий, благородний і кохає тебе. Але чи зможе він прийняти чужу дитину? - почала розмірковувати Ксеня, але В'ячеслава її перебила.

- І що? Краще брехати йому все життя? Цього точно не буде! Якщо не прийме, то нічого - сама впораюсь - сказала В'ячеслава й цими словами поставила крапку в цій розмові.