Глава п'ятдесята.

- Ми з Ігорем, на той момент, були вже чотири роки одружені, а дитини все ніяк не було. А Таня, твоя...мама, вона довгий час приховувала вагітність до того моменту як став помітним живіт, тоді їй вже нічого не залишилося як розповісти правду. Мама почала кричати, казала щось про те що Таня цим зруйнувала собі життя. Хахаля її папа засадив за решітку, навіть не довелося йому нічого підкидувати, все було і так очевидно. Що робити з дитиною батьки не знали, а Таня коли її запитували спокійно відповідала що планує залишити дитину в роддомі - Ольга зробила паузу, її було важко говорити правду В'ячеславі.


- І тоді ви вирішили взяти мене собі? - навіть не те що запитала, а більш ствердила В'ячеслава.

- Так. А хто міг би краще піклуватися за тебе ніж рідна тітка? - запитав батько В'ячеслави фиркнувши на останок.

- Як тільки вперше побачила і мені дали тебе потримати на руках, я впевнилася в тому що ти наша дівчинка - кажучи це Ольга взяла Славу за руку, і продовжила - Ми зробили все для того щоб удочерити тебе. Навіть, Тетяна могла вільно проводити з тобою час, до того як її не стало.

- А що мій батько? - поцікавилася Слава, при цьому пересівши теж на край ліжка щоб обійняти Ольгу.

- Його звуть Олег. Як що...твоїй мамі тоді було п'ятнадцять, то йому двадцять. До того як посадили в в'язниці, як я знаю, нічим не займався, тільки сидів на шиї у своєї матері. А зараз нічого про нього не чула.

- Ясно.

На деякий час в палаті запанувала тиша. Ольга погладжувала свою доньку по спині. Навіть Ігор присів на ліжку і притягнув своїх дівчат в обійми, хоча й сам не любив їх.

- Я люблю вас - промовила В'ячеслава і її очі стали мокрими, здавалося що ось-ось вона заплаче.

- Ви мене доконати хочете своїми слізьми - простогнав невдоволено Ігор - Жінки, як же з вами складно.

- Ігорю, досить псувати такі милі моменти. Ти як завжди - сказала Ольга посміхаючись, вже звикнувши до такої поведінки свого чоловіка.

- Все, не може я вже більше з вами на одинці. А то знову почнете...милі моменти створювати - знову почав бурчати батько В'ячеслави, а потім вже звернувся до доньки - Ти там казала що не сама приїхала, а з цим... Сашком. Де він там? В машині? Хай сюди йде.

- Навіщо? - тільки змогла видавити В'ячеслава з себе, чудово розуміючи нащо.

- Знайомитись буду з цим балаболом.

Як на вашу думку пройде знайомство Олександра та Ігоря? 

Продовження буде 31.12