Глава сорок шоста.

Посадивши Ольгу на потяг, Олександр направився до своєї машини. Повертався додому чоловік поринувши з головою в роздуми. Він не знав чи варто розповісти все, чи на деякий час приховати правду від В’ячеслави. Все ж таки, його думки більше схилялися до того що варто спочатку самому йому в цьому розібратися, бо від того що він почув від Ольги з’явилося тільки більше запитання, на які жінка не готова давати відповідь.

Коли Олександр відчинив двері його ніхто не зустрічав. Він не поспішаючи зняв куртку та взуття і пройшов до вітальні. На дивані сиділа В’ячеслава навмисно не дивлячись на чоловіка, вдаючи що захоплена книжкою.

- На вулиці так холодно – промовив Олександр намагаючись звернути на себе увагу, але дівчина тільки угукнула у відповідь і перегорнула сторінку.

«Образилась» - промайнула думка в голові Олександра і він вирішив діяти трохи по іншому.

Олександр підійшов до дивану та підсів поруч до Слави. Він провів кінцями пальців по оголеним ключицям та шиї дівчини. Від такого на перший погляд незначного доторку В’ячеслава прикусила губу й стіна незворушності почала рушитися.

- Цікава книжка? – доторкаючись губами вуха дівчини, залишаючи короткі поцілунки.

- Дуже – промовила В’ячеслава намагаючись відсторонитися від Олександра якомога далі, але, на жаль вона і так сиділа на краю дивана, далі був тільки підлокітник.

- І про що вона? – поцікавився Олександр після чого у Слави урвався терпець і закривши книжку, відклала її на журнальний столик.

- Що ти хочеш? – запитала вона, від чого у чоловіка поповзли на лоб брови, але він не розгубився і відповів:

- Тебе.

В’ячеслава обурено видихнула від фрази Олександра. А він не гаяв часу і його руки вже перемістилися на талію дівчини та стиснули її, і одночасно потягнувся до її губ за поцілунком. Не поспішаючи, ніжно чоловік цілував В’ячеславу. Її руки зметнулися догори та обійняли його за шию притягуючи до себе.
В’ячеслава не помітила, як з неї вже зняли кофту і вона полетіла кудись у сторону. Руки погладили живіт, який ще був не дуже помітним. Він відірвався від губ залишивши на них ще один короткий поцілунок, а після перейшов на шию. З губ В’ячеслави злетів короткий стогін, який був насолодою для вух Олександра.

Дівчина вирішила нечесним те що вона вже майже гола, а Олександр був повністю одягнутий. Руками вона провела по його спині спускаючись до країв водолазки й хвативши пальцями потягнула на гору. Олександрові довелося відірватися ненадовго від Слави щоб повністю зняти з себе водолазку. Далі поцілунки ставали більш палкішими, відвертішими. І на цей раз їх ніхто не перервав і вони нарешті змогли повністю насолоджувалися часом проведеним у двох. Знали б вони що чекає на них далі…