Розділ 19

Невже він не стримається? Невже Марат не прислухається до мого прохання, до моїх благань у тому повідомленні та все наразі розповість? При моїх батьках? При батькові Артура? При стількох людях навколо? А головне при нареченому, котрий став сьогодні моїм офіційним чоловіком. Його реакції я маю боятися найбільше, і я боюся...

- Це сталося десь два тижні тому, можливо, трішки більше, можливо, трішки менше, не суть...

Так, сумнівів не залишається - брат Артура хоче розповісти про той випадок. Де я з ним, в одному ліжку, без одягу...

- Любі друзі, кого ви бачите наразі перед собою? Я маю на увазі дівчину, яка сидить біля мого рідного брата. Яка вона? - Марат робить театральну паузу, обводячи всіх присутніх поглядом, в той момент, як моє серце практично зупиняється, перестає функціонувати. Цікаво, чи були такі випадки в історії людства, що наречена помирала в день свого весілля? Були? А від сердечного приступу в такому доволі молодому віці? Ні? На жаль, схоже я тільки на такі сумнівні рекорди й здатна... - Спокійна, виважена та мила дівчина, вірно?

В залі рознеслися схвальні відгуки, котрі підтримували слова чоловіка. Всі були повністю згодні з цими формулюваннями, всі, крім мене самої, оскільки я усвідомлювала, що це запитання було поставлено неспроста. Не похвалити мене, яка я прекрасна наречена, і не позаздрити Артуру, яке йому щастя дісталося.

- Так, вірно, і я з вами повністю згоден, - можна було зекономити на ведучому, оскільки Марат так вдало перейняв увагу всіх гостей на себе, та і самого ведучого, що вже було не зрозуміти, хто є хто. Хто везе, а хто їде. - Та мені випала нагода побачити нашу сьогоднішню наречену зовсім з іншої сторони. Відверту, пристрасну, дівчинку зірви голову. Така собі Харлі Квін, якщо ви розумієте про що я. Якщо не надто цікавитеся сучасним кінематографом, то як казали в минулому - відірви та викинь.

- Брате, вибачай, звичайно, що перебиваю твою полум'яну промову, та до чого ти ведеш? - Весь цей час, поки Марат говорив, я відчувала печіння на правій щоці, а оскільки по ту сторону сиділа не Ріта, то очевидно, хто не спускав мене з виду. І тільки зараз це печіння притихло, адже очі цієї людини спрямувалися на говірливого гостя.

- А до того я веду, братику, що долею випадку я залишився з твоєю нареченою в одному номері готелю...

Щока знову палає, та це не найголовніша моя проблема, оскільки горить все тіло, а дровенят в це багаття підкидає ще шепотіння гостей навколо, оскільки ця інформація вразила якщо не всіх, то через одного так точно. Ось воно, десерт без торта. Ось воно, найцікавіша розвага без конкурсів.

- Емілі щось бурхливо святкувала та...

- Поправочка, - прозвучало зліва, а оскільки це прозвучало у поєднанні з дзвінким стуком, це Ріта вилочкою постукала по своєму бокалу, то всі погляди вмить перемістилися на мою дружку, - не просто щось незрозуміле святкувала, а Емілі бурхливо відзначала перемир'я зі мною. Зі своєю найкращою подругою. А оскільки ми життя одна без одної не бачимо, тому трішки й перестаралися з гульбою. Дякую всім за увагу.

- Ну, так то так, - Марату щось не надто сподобалося, що Ріта його перебила, що хтось інший хоч на якийсь час перетягнув ковдру уваги на себе, а мені трішки легше стало, буквально капельку, та я щиро вдячна дівчині за це уточнення. Це начебто злегка відбілило мене, - найголовніше полягає в іншому. Коли я забрав наречену свого брата з цієї невеличкої імпровізованої вечірки, то відвіз її в готель.

- А чому ж не до нареченого додому?

Хтось дуже цікавий поставив це питання, а мені хотілося вияснити, хто це був, щоб зацідити спочатку вилкою в цю пику, а потім і ніж полетів би слідом. От навіщо? Навіщо мене ще більше топити? Я й так вже чорта з два випливу з цього болота. По впевненому погляду Марата я це чудово усвідомлюю.

- Так, це було б логічніше, вірно підмічено, та буквально незадовго до цього Артур та Емілі добряче посварилися, і я не хотів давати їм привід ще раз погиркатися, бо, можливо, якби це трапилося, то ми б сьогодні не зустрілися в цьому чудовому місці з такого чудового приводу, як одруження мого брата.

- Закінчуй, - начебто король, начебто господар ситуації твердо промовив Артур, і мені здається цього разу не одна я напружилася. Не одній мені не сподобався тон нареченого.

- Та я вже практично все, братику, - шкіриться до родича Марат, а потім на мене переводить свій погляд, в моє обличчя впивається своїми очима і я розумію, що це все, фінальна точка, кінець, - так от, долею випадку трапилося так, що я відвіз Емілі в готель, щоб вона проспалася й наступного дня все полюбовно вирішила зі своїм коханим. Але був один нюанс, про який би я вам хотів розповісти. Коли я намагався дещо заспокоїти наречену брату, вгамувати її веселощі, то відчув, що вона прямо палає, її тіло горить, чи то від надмірних святкувань, чи то, можливо, піднялася температура. Не знаю, ні тоді, ні зараз не можу точно сказати, від чого була така реакція. Та я точно знав, що Емілі варто роздягнути...