Розділ 6

-Так є.А ,що ви хотіли ним стати?

-Кохання -це тяжка річ .Тому є пас бути твоїм нареченим,-сказав Тобіас

-Як це так ти швидко здався?

-Я не говорив,що я задавався.Просто не хочу,-сказав Тобіас

-Добре.Добре.

-Та яке кохання має бути між дівчиною молодшою за хлопця?Дівчина з хлопцем мають бути одного віку,-сказав Ахмед

-Ахмеде ти не пам'ятаєш тітку Гюлізар яка вийшла у тринадцять років за чоловіка якому сорок,-сказала Саманта

-Ну не вона виходила.А її батьки які хотіли мішок з грошима та квартиру в центрі Стамбула,-відповів Ахмед 

-Які цікаві у вас родичі.

-Так,-сказав Ахмед

-Я вибачаюсь можливо пройдемо до столу.А то ви мене не помічаєте.Ви у якомусь своєму світі,-відповіла мама

-Мамо ми чекаємо жениха щоб побачити нашого амура який співав нашу дівку,-сказав Салазар

Коли Салазар говорив почувся стукіт у хвіртку.

-Напевно наш гість із сім'єю прийшов.Євдокією доню відкрий двері,як справжня господиня,-сказала мама

-Але господиня цього дому ти .

-Євдокіє,-сказала мама подивившись серйозним поглядом

-Добре

Євдокія підійшла до хвіртки відкрила та побачила перед собою чоловіка з чорним коротким волоссям,запахом сигарет та спиртних напоїв, одягнутий у діловий костюм,на жениха Євдокії він на всі сто не виглядав.

-Вибачаюся ,а це Івана Франка 18?,-запитав незнайомець

-Так .А вам кого?

-Я Антоніо Кастро старший брат Тобіаса приїхав за ним.,-сказав Антоніо

-Ви його нянька?

Хлопець усміхнувся

-Ні .Ледь забула,як ж така тендітна особа і без букета,-сказавши це хлопець протягнув букет троянд Євдокії .

-Заберіть не потрібно.Мені не подобаються квіти

-Євдокіє доню чому ти держиш гостя коло хвіртки,-сказала мама підійшовши до нас 

-Та він не гость .Він зараз іде і забирає з собою Тобіаса

-Євдокіє так не можна.Гість прийшов нехай трохи побуде ,-сказала мама

-Мамо він іде

-Я залишаюсь.Бачу мій брат не бажає іти,-сказав Антоніо