Розділ 3

Третій розділ

Адам

Адам поправив шовкову хустку і глянув у вікно. Сонце вже сіло за обрій, що не могло не викликати посмішку дракона. В останні кілька днів він тільки так реагував на настання темряви.

Після довгих роздумів він вирішив одружитися з Маргарет. Це була спроба зняти прокляття, а не душевний порив. Дівчина була смертельно хвора і шалено закохана в нього.

Вінчання було призначено на світанку, щоб одразу перевірити, чи вдалося зняти злі чари.

І йому пощастило! Дівчина вижила після світанку.

Ось тільки нареченою виявилася не Маргарет. Під весільною фатою опинилася рудоволоса незнайомка.

Склавши в голові всі деталі головоломки, він отримав нову інформацію про те, що відбувалося напередодні його одруження. Адам здогадався, хто став його дружиною.

Відьма Світлого ковена пробралася до його оселі, щоб сховатися від переслідування. А після її ефектного зникнення стало зрозуміло, що йому вдалося затягнути у свої сіті вельми вмілу відьму.

Знайти втікачку не склало труднощів. Обручка допомагала визначити її місцезнаходження. Однак вдень дівчина блокувала його чари, не даючи дракону знайти її. Але вночі її чари були безсилі.

І якщо при першій зустрічі шахрайці вдалося від нього вислизнути, сьогодні він був налаштований досягти своєї мети!

Він глянув у дзеркало, і хоч від майбутнього знайомства з дружиною тремтіло серце, з голови не виходили губи рудоволосої служниці. Від спогадів про її солодкі вуста в нього закипала кров. І скільки б він не намагався викинути красуню з голови, думки про неї поверталися раз-по-раз.

Після того, як темний Владика зачарував правителя сусідньої держави, багато біженців переїхали в Сандарам. І зустріти рудоволосих дівчат стало не такою вже рідкістю.

В душі він сподівався, що його дружина буде хоч на третину такою ж гарною, як рудоволоса служниця.

З цими думками дракон уявив кімнату, в яку хотів переміститися, заплющив очі і, коли розкрив, — усе перед ним помінялося. Він опинився в Відьминому крилі — так прозвали місце кімнати сестер Світлого ковена.

Внутрішній орієнтир його не підвів, і він опинився в потрібній кімнаті. Цього разу тут було світло. У центрі кімнати стояв стіл, застелений скатертиною. У блюді лежали фрукти, поряд келихи для напоїв. Два стільця поставлені один навпроти одного, одне з місць було зайняте жіночою фігурою в білій вуалі.

Він одразу відчув, що це та сама відьма, що була вчора. Шлюб дракона відрізнявся від людського, і вони відчували дружин гостріше, ніж звичайні чоловіки.

— Бачу, ти переглянула свою поведінку, Діано.

Дракон ступив назустріч і усівся навпроти дівчини.

— У мене був час подумати, — вона підвелася і послужливо розлила напій по келихах.

Адам посміхнувся. Важко випити рідину з покритою головою.

— І що ж прийшло у твою світлу голову, люба?

Вона сіла на місце, сором’язливо смикаючи край вуалі.

— Я зрозуміла, що була не права. І не варто було тікати від своєї долі. Адже боги хотіли, щоби ми були разом.

— Так і є, — з кожною секундою напруження Адама спадало.

Він відчував, що бій за його шлюб буде набагато легшим, ніж він очікував.

— Але поки що я не можу повною мірою зайняти належне мені місце.

— Чому?

— Поки Імператор не вибере собі обраницю, яка народить йому спадкоємця, наш шлюб може стати образою для нього. Я пропоную поки що не афішувати про наш зв’язок.

— Ми завжди можемо розповісти, що це було випадковістю. Впевнений, мій брат зрозуміє.

— Можливо, але не мої сестри. Ми маємо дуже суворі традиції. І я не хочу стати першою, хто їх порушить. Тому мені хотілося б поки що потримати в таємниці наш союз.

Адам відчував, що відьма хитрувала. Але щоб хоч трохи привернути дівчину до себе, вирішив піти їй на поступки. Та й кому яка справа, одружений він чи ні. Головне, що прокляття знято і він иможе зачати спадкоємця.

— Добре, нехай поки що це буде таємницею.

— Я вдячна за твою розсудливість, Адаме.

— Скріпимо ж наш союз келихом ігристого напою, — він підняв келих, готовий відсвяткувати свою перемогу.

Ще ніколи Адам не почував себе настільки впевнено. Він підніс келих до губ, спостерігаючи, як дівчина повільно піднімає свою вуаль. І в момент, коли світло окреслило контури її обличчя, напій застряг у дракона в горлі, і той почав кашляти.

Жах стиснув горло чоловіка. Дівчина під вуаллю була потворою, яку ще треба пошукати!

Права половина її обличчя понівечена свіжим шрамом. На другій були потворні рубці та бородавки. Її і дівчиною не можна було назвати — це якась жаба!

Адам потер очі, намагаючись прогнати мару. Не могло все бути настільки погано!

Мабуть, це якась магія! Але у відьом Світлого ковена немає чар уночі, отже, дівчина не могла його дурити.