Частина 2 «Я не ревную… правда?»

Магазин ще не встиг наповнитися ранковим шумом міста, а я вже розставляла нову поставку квітів. Анна, власниця цього затишного куточка, бігала між полицями з букетами, усміхаючись і жартуючи з клієнтами, які лише починали заходити.

— Віто, дивись на ці тюльпани! — вигукнула вона, підкладаючи кілька яскравих у кошик. — Вони навіть клієнтів зроблять щасливішими!

Я посміхнулася, закріплюючи букет стрічкою.

— Головне, щоб довго стояли, а не тільки гарно виглядали кілька годин.

Анна хитро підняла брову.

— Ти завжди така серйозна. А я вмію бачити світло навіть у понеділок.

Ми засміялися, коли пролунав дзвінок дверей. Я підняла голову — і відразу помітила його.

Сергій увійшов до магазину. Високий, трохи нахилив голову, усміхнений, немов увесь день носив у кишені гарний настрій.

— Привіт, малявко, — промовив він, дивлячись на мене.

Я кивнула й усміхнулася, відчуваючи легке тепло, але стримано: сьогодні робочий день, ніяких емоційних вибухів.

Анна помітила його відразу. Її блакитні очі блиснули. Вона підняла брову й з легкою усмішкою сказала:

— Сергію, а ти не хочеш піти зі мною на каву? Трохи перепочити від роботи.

— Звісно, давай, — відповів він, усміхаючись.

Я стояла поруч, але раптом відчула дивне відчуття — легке неприємне тремтіння в животі, ніби щось усередині змінилося.

— Ідіть. Може, мені щось смачненьке принесете? — тихо запитала я.

— Так, звісно, — кивнула Анна, і вони разом вийшли з магазину.

Я залишилася за прилавком, намагаючись зосередитися на букетах, але думки про їхні усмішки й легкий флірт ще довго не давали спокою. Як тільки за ними зачинилися двері, я тихо пішла до вбиральні.

Що зі мною відбувається?

Руки ще тремтіли, серце билося трохи швидше, а в голові — калейдоскоп думок:

«Вони справді добре ладнають… Чому мені так важко це спостерігати? Невже…?»

Я глибоко вдихнула й сіла на край раковини. Намагалася заспокоїти себе, але відчуття не зникало. Це було щось нове. Незнайоме. І трохи неприємне.

Я не ревнувала. Ні. Але тіло і думки вже видавали: щось у мені почало змінюватися. І я ще навіть не знала, що саме.