1

Раніше я ненавиділа ту, що зараз стоїть навпроти мене. Вона забрала мого коханого чоловіка, стала обожнюваною принцесою, вважалася обраницею Світлого Батька. Крім того, що вона красива і невинна, як найніжніший первоцвіт, мені нічого не було про неї відомо.

Але в одну мить все змінилося, адже тепер вона – це я.

Торкаюся білого волосся, що нагадує кольором проліски або чистий незайманий сніг. Відображення у дзеркалі слухняно повторює рух. Блакитні очі дивляться на мене злякано, з нерозумінням, ніби там у дзеркалі замкнена справжня Аріадна Нальська, і саме вона дивиться на мене зі священним жахом. Адже в мене не буває такого нещасного виразу обличчя.

Ніколи не вважала себе потворою, я завжди була гарна собою і привертала увагу чоловіків, але подібна краса, якою щедро обдарована Аріадна, навіть мене спантеличує. Цікаво, саме тому її так рідко виводили у світ?

Ходили чутки, що дружина кронпринца хвора.

Прислухаюся до відчуттів. Тіло незвично слабке, ніжне. Почуваюся замкненою в кришталевій статуетці неймовірної краси.

Адже моє справжнє тіло з дитинства зазнавало виснажливих тренувань. Власниця настільки сильного темного дару, який дістався мені, не могла бути слабкою. Разом з моєю силою розвивалася витривалість тіла, наточувалася гострота розуму. Генерал готував мене собі на заміну, якщо Світлий Батько не послав йому синів. Бажав бачити мене на полі бою.

Тату, я була там! Але чим це все обернулося...