Глава 1. Звичайний ранок

Олена прокинулася ще до дзвінка будильника.
За вікном тільки починало світати, а в квартирі вже панував той особливий ранковий безлад, знайомий кожній мамі. На підлозі в дитячій валялися машинки, на стільці висів учорашній светр молодшого сина, а зі спальні долинало мирне сопіння двох хлопчаків.
Олена усміхнулася.
Саме заради них вона щодня вставала о п'ятій ранку, поспішала на роботу, економила на собі й вчилася бути сильною навіть тоді, коли сил майже не залишалося.
П'ять років тому вона була впевнена, що її життя складеться зовсім інакше.
Тоді був чоловік, спільні мрії та плани. А потім усе розсипалося, немов картковий будинок.
З того часу Олена звикла покладатися тільки на себе.
— Мамо, ще п'ять хвилиночок... — пробурмотів крізь сон молодший син Данило, коли вона зайшла до кімнати.
— Якщо ще п'ять хвилин, то в садочок підеш у піжамі, — засміялася вона.
— А можна?
— Не можна.
Хлопчик театрально зітхнув і натягнув ковдру на голову.
Старший син Андрій уже сидів на ліжку та сонно кліпав очима.
— Сьогодні контрольна, — повідомив він.
— Тоді сніданок подвійний. Для сили.
— А шоколад буде?
— Якщо контрольна на дванадцять балів.
— Жорсткі умови.
Олена засміялася.
Такі моменти робили її щасливою.
Навіть коли грошей ледь вистачало до зарплати. Навіть коли після зміни боліла спина. Навіть коли ввечері хотілося просто впасти на ліжко і мовчати.
Через годину діти були зібрані, а вона вже поспішала на меблеве виробництво.
Ранкове повітря було прохолодним. Сонце повільно піднімалося над містом.
Олена йшла знайомою дорогою й думала лише про одне: швидше б закінчити цей робочий день.
Вона ще не знала, що саме сьогодні її життя почне змінюватися.
Біля прохідної стояло кілька працівників.
Усі про щось жваво перемовлялися.
— Чула новину? — наздогнала її подруга Ірина.
— Яку ще?
— До нас нового керівника прислали.
— І що?
— Кажуть, молодий, красивий і дуже вимогливий.
— Головне, щоб зарплату не затримував, — байдуже відповіла Олена.
Ірина лише закотила очі.
— Ти безнадійна.
Олена посміхнулася і переступила поріг цеху.
Вона ще не знала, що за кілька хвилин уперше зустрінеться з чоловіком, який змусить її знову повірити в кохання.