27. Будні

А життя в таборі тим часом текло своєю чергою. Школярі жили за розпорядком, а ми як доведеться.

Паша і Рудий все ще зустрічалися з Аліною та Лікою. Наш новий друг Андрій так само гуляв з Оленою зі свого загону. "Іспанка" ходила сама. Без парубка. Як завжди в оточенні своїх подруг. Алесю я практично не бачив. До нас вона в гості не заходила чи може й заходила,
але ми з нею не перетиналися. Наші дівчатка: Люда та Оля якось відійшли на другий план. Та чесно кажучи, всі відійшли на другий план з того часу, як з'явилася Влада.

Цілими днями ми ходили з нею по табору. Вона постійно щось вигадувала і з нею ніколи не було нудно. Влада була ще та витівка. Життєвого досвіду в неї звичайно було більше, ніж у нас. Так, це зрозуміло.
Ми постійно разом ходили курити. У їдальні сиділи поруч. Я кликав її з собою на море погуляти.

Траплялися такі ночі, коли там нікого не було. Ось ми з нею пішли після відбою, вже було темно. Юра з Володею лишилися спати. Рудий з Пашею, як завжди, полізли в перший загін.

Перший загін мешкав на другому поверсі. А кімната Іллі була на першому поверсі в самому кутку. Тому все було заздалегідь продумано. Ілля відчиняв навстіж на ніч вікно. Мої друзі залазили через нього і йшли собі спокійно до дівчат у палату. Загалом курортний роман у них був у розпалі.

У нас із Владою нічого такого подібного не було. Вона була старша і я чекав від неї якихось кроків. А вона, можливо, чекала їх від мене. А може, її все, втім і влаштовувало. Добре, коли є хтось поруч і під боком. Хтось, хто готовий виконати твою примху за першим твоїм сигналом. Не знаю, як це виглядало збоку, але ми правда ходили з нею, як шерочка з машерочкою. Як нитка з голкою та швидше за все голкою в нашому тандемі була саме вона.

На морі було прохолодно. Темно. Ми сиділи на лавках. Дивилися вздовж. Вузька смужка пляжу відокремлювала нас від води. Було незрозуміло, де вода починається, а де закінчується пляж.

- Тут така романтика, — казав я Владі, але їй не було жодного діла до всього цього.
- Тут прохолодно, — відповіла вона.
- Пішли, купуємось. Море знаєш яке тепле. – пропонував я їй.
- Я без купальника купатися не буду, — серйозно відповіла мені вона.

І взагалі Влада було набагато серйознішим, ніж я. Це точно. Не знаю, в чому тут була справа. Може у віці. А може, характери у нас були різні.

Бувало таке, що на пляжі тусувалися вожаті. Вони там веселилися та купалися навіть голими. Але Влада такого собі ніколи не дозволяла.

Навіть коли я заходив до неї в палату. І вона була роздягнена. То й тоді вона намагалася закутатись у ковдру до самого підборіддя. Ніколи не бачив її у спідній білизні. Вона була вся така пристойна на вигляд. Це було приємно. Ось яка порядна дівчина, думалося мені. Але може це все було вдаванням?

Не знаю. Руда — значить хитра говорили про неї мої друзі. Мені вона подобалася. І не важливо, що там, хто про неї говорив.