23. Її загадкова посмішка

Суперечка закінчилася перемогою моїх друзів. Начальниця табору уважно вислухала всі сторони та сказала, що хлопці можуть зустрічатися з дівчатками з першого загону і нічого поганого в цьому немає. Це цілком нормально для їхнього віку. Загалом ми задоволені та веселі пішли до себе в корпус. І сіли там на лавках біля входу.

Я був радий за моїх друзів, що все в них нормально вийшло. Але в мене з голови все ніяк не виходило це дівчисько, яке я сьогодні, ось тільки нещодавно ввечері зустрів. Хто вона така ця новенька, питав я себе? Я поки що нічого не знав про неї. Але мені дуже хотілося з нею познайомитись. Вона мені вся подобалася.

І тут знову ще одна несподіванка. Ми сидимо біля входу до нашого корпусу. А з приміщення виходить ця дівчинка. Точніше я б сказав дівчина, тому що вона звичайно виглядала дорослішою, ніж усі мої табірні знайомі

- Так ти так і не відповіла на моє запитання, - причепився я до неї, коли нова пані проходила повз.
Дівчина на мить зупинилася. Подивилася мені просто у вічі й чітко сказала.

– Я ж тобі відповідно посміхнулася.

І пішла собі далі

Сказати, що я був в шоці, це мало сказати. Тому що я так і не зрозумів, що вона мала на увазі. У ній явно була якась загадка.

- О, так я її знаю, — вигукнув наш Паша, коли вже дівчина пішла повз нас. - Я з нею торік у таборі відпочивав чи два роки тому. Але я її стовідсотково знаю. Я тебе з нею завтра познайомлю, – заспокоїв він мене. І на цьому ми домовились.

І ось минув вечір. Настав ранок. І вже була сонна година. А Паша мене не знайомив і не знайомив. І, як на зло з цією дівчиною, ми ніяк не перетиналися протягом дня.

І ось ми такі в сонний час сидимо у себе в кімнаті. І тут забігає Паша і каже.

- Та дівчина, яка тобі сподобалася, зараз сидить на танцмайданчику і читає книжку.

Я різко підриваюсь із ліжка. Беру із собою Вову. І ми йдемо швидше із нею знайомитися.

Яскраво світить південне сонце. У таборі, як завжди, у цей час пусто. Ми проходимо повз кінозалу. Повертаємо за кут.
І я бачу там вчорашнє дівчисько. Вона сидить, закинувши ногу на ногу в короткій джинсовій спідниці, звичайна, не нафарбована і читає якусь книжку. А я її тут цілий день шукаю по всьому табору.