Драксарія : Серце Безодні

Глава 28

Після останніх слів Чорного Кайрен ще довго сидить на краю ліжка, не в змозі поворухнутися. Він навіть забуває про холодний піт, який досі вкриває тіло після пережитого ментального занурення.

«Що ти щойно сказав?» — подумки перепитує, сподіваючись, що неправильно зрозумів свого дракона. «Наталі й Девіс... Таріс-9... Ти знущаєшся з мене?!»

Чорний відгукується майже відразу. Як завжди – спокійно.

«Я ніколи не жартую з такими речами, Кайрене».

Хлопець різко підхоплюється на ноги, стискаючи скроні. У пам'яті спливають спогади дитинства: запах теплої випічки мами, мозолясті руки батька, шахти на Таріс-9. Усе, що він стільки років вважав частиною власної історії, тепер здається зовсім іншим. Але ж це були його батьки! Вони виростили його, піклувалися про нього...

«Тоді поясни!» — розгубленість поступається місцем люті. «Хто я?! Звідки я взявся? І вони... Наталі й Девіс — вони знали? Вони весь цей час приховували це від мене чи навіть самі не здогадувалися?!»

«Зараз не час для цієї історії, — голос Чорного звучить суворіше. — Ти дізнаєшся все, коли настане слушна мить. Не сьогодні».

«Не сьогодні?! Ти щойно перевернув усе моє життя і кажеш...»

Кайрен не встигає договорити.

Тишу нічної Академії розриває пронизливий сигнал загальної тривоги. Хлопець миттєво впізнає бойове оповіщення. Від різкого звуку навіть вібрують шибки, а стіни кімнати освітлюються пульсуючими багряними спалахами аварійних маяків.

Комунікатор на тумбочці знову подає сигнал. Поверх попередніх повідомлень з'являється новий наказ: «Негайний збір у тактичному центрі. Бойова готовність номер один».

Кайрен завмирає на кілька секунд. Образа, страх і десятки запитань нікуди не зникають, проте зараз доводиться відкласти їх убік. Натягнувши льотну куртку просто поверх вологої футболки, хлопець вибігає в коридор, яким уже поспішають інші курсанти. Звідусіль долинають схвильовані голоси й тупіт ніг.

У тактичному центрі панує неабияка метушня. Коли Кайрен заходить до зали, там уже зібралися Дракен, Рейнар, Ліора, Кровіс, Фламберґ та інші наставники, відповідальні за оборону Академії. Усі уважно стежать за величезною голографічною картою Драксарії.

На поверхні планети одна за одною спалахують десятки чорно-червоних позначок. Їх стає дедалі більше.

— Це відбувається одночасно по всій планеті! — схвильовано вигукує Зіірі. — Потужні ментальні імпульси зафіксовано в усіх ключових регіонах! Великі міста, орбітальні порти, військові бази... Сигнал ідентичний тому, що ми фіксували раніше, але його потужність зросла в сотні разів!

Кайрен, Рейнар і Дракен перезираються. Усі троє відразу пригадують останнє видіння Первісного дракона, і від цього усвідомлення стає моторошно.

— Ехо почало наступ, — похмуро промовляє Дракен.

Тієї ж миті підлога під ногами відчутно здригається. Ззовні, навіть крізь товсті стіни тактичного центру, долинає потужний гуркіт.

На бічних екранах зовнішнього спостереження з'являється зображення нічного неба над Академією, і в Кайрена перехоплює подих.

Небо справді горить.

Крізь розпалехані хмари, залишаючи за собою вогняні сліди, в атмосферу входять темні силуети важких бойових кораблів. Поруч із ними рухаються величезні зграї драконів, які на мить навіть затуляють собою зорі.

 

Частина ворожих сил прибула з космосу, проте дані спостереження свідчать, що десятки бойових з'єднань піднімаються безпосередньо з поверхні Драксарії. Заражені вершники й добровільні прихильники Еха вже перебували на планеті, очікуючи сигналу до початку наступу.

Перші сліпучі спалахи плазми розтинають нічну темряву над північним горизонтом, де розташовані транспортні вузли й житлові квартали.

А вже за кілька секунд потужні залпи влучають у захисний купол Академії.

Енергетичний щит витримує удар, проте поверхнею пробігають яскраві сині розряди. Неподалік вибухає розвідувальний дрон, і його палаючі уламки летять униз.

У тактичному центрі на мить западає тиша. Викладачі приголомшено спостерігають за тим, що відбувається на екранах.

Дракен першим оговтується. Він підходить до головного пульта, уважно оцінюючи розташування ворожих сил, і бере на себе координацію академічних бойових груп.

— Панікувати будемо після перемоги, — суворо промовляє. — Розгортаємо багаторівневу оборону. Зовнішні повітряні рубежі — старшокурсники та бойові ланки інструкторів. Ваше завдання — утримувати периметр і не дозволяти ворожим кораблям здійснювати висадку. Мобільні загони перехоплення працюють на ділянках прориву. Наземні підрозділи прикривають ангари й евакуаційні маршрути!

Швидко оцінивши ситуацію, він переводить погляд на наставників і розподіляє обов'язки.

— Фламберґу, на тобі всі технічні системи оборони й зенітні батареї. Купол має витримати, поки ми не піднімемо драконів у повітря.

— Уже перенаправляю резервне живлення, — коротко киває Фламберґ, схиляючись над консоллю. — Посилю захист найбільш уразливих секторів і підготую батареї до перехоплення важких кораблів.

— Ліоро, контролюй ментальну активність. Мені потрібні негайні попередження про будь-які небезпечні зміни. Кровісе, розгортай польові медичні пункти біля ангарів. Пораненим драконам знадобиться допомога, причому дуже швидко.

Кровіс невдоволено хмуриться, але відразу прямує до виходу, на ходу віддаючи накази своїм помічникам через комунікатор.

— Професоре Драгорне, — Дракен звертається до високого наставника, в очах якого вже помітне характерне золотаве світіння. — Внутрішні сектори та молодші курси залишаються під вашою відповідальністю. Якщо Ехо спробує проникнути у свідомість курсантів, нам знадобляться ваші ментальні бар'єри.

— Я зроблю все можливе, щоб захистити студентів, — серйозно відповідає Драгорн. — Сподіваюся, вони добре засвоїли мої уроки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше