Драксарія : Серце Безодні

Глава 22

Наступного ранку Академію Драксарії важко впізнати.

Над пошкодженим полігоном усе ще працюють ремонтні дрони, відновлюючи захисні вежі та енергетичні контури. Біля головних входів чергують озброєні патрулі, а на голографічних панелях замість звичних розкладів занять з'явилися схеми евакуації та нові правила безпеки. Посилили й охорону драконячих стійл. 

У їдальні теж незвично тихо. Зазвичай у цей час тут сперечаються через навчальні бали, обговорюють викладачів і сміються над учорашніми невдалими маневрами. Сьогодні ж більшість курсантів мовчки сидить за столами, зрідка поглядаючи на новини, що змінюються на настінних екранах.

Торік уже кілька хвилин без особливого бажання копирсається ложкою в сніданку. Поруч Кайрен сидить над майже недоторканою тарілкою, прислухаючись до уривків розмов за сусідніми столами. Усюди говорять про вчорашній напад, загиблих товаришів і про те, чи повернуться вороги знову.

Після інформації, яку курсанти дізналися вчора, вони починають підозріло придивлятися одне до одного. За сусіднім столом двоє студентів поспіхом замовкають, щойно до них підсідає третій. Дівчина з другого курсу нервово озирається, почувши за спиною чиїсь кроки. Дехто вже відкрито говорить, що боїться знову підніматися в небо, особливо після того, як нападники так легко обійшли захист Академії.

Та найбільше пригнічують порожні місця за столами.

Там, де зазвичай сидів Іллар, сьогодні ніхто не наважується сісти. Його товариші мовчки снідають поруч, раз у раз поглядаючи на вільний стілець. За столами старшокурсників теж не вистачає двох знайомих облич — Мареї та Тарвена.

Трохи згодом усіх збирають у внутрішньому дворі Академії. Над головами нависають сірі хмари, накрапає холодний дощ, але курсанти залишаються на своїх місцях.

Церемонія прощання проходить без довгих промов. Ректор стоїть перед трьома складеними бойовими куртками з емблемами Академії, розкладеними на чорному кам'яному постаменті. Поруч зібралися викладачі, старшокурсники й ті, хто ще вчора літав разом із загиблими.

Кайрен дивиться на куртку Іллара. Перед очима знову постає його падіння: обірвані ремені, простягнуті руки, скелі, що стрімко наближаються. Він мимоволі стискає кулаки, досі не в змозі пробачити собі, що не встиг. Його підтримує Рейнар, коли мовчки кладе руку на плече хлопця. Кайрен повертає голову, зустрічається з ним поглядом і злегка киває.

Серед курсантів чути тихі схлипування, особливо серед дівчат. Одна дівчина з групи Мареї не витримує й починає голосно плакати, затуливши обличчя долонями. Подруга обіймає її за плечі, намагаючись заспокоїти, хоча сама ледве стримує сльози.

 

Дракену Торвальду нелегко спостерігати за всім цим. На душі — суцільна прірва. Саме тому він стоїть трохи осторонь від усіх, час від часу поглядаючи на куртки загиблих. Тримається, як завжди, прямо, але лише для того, щоб ніхто не здогадався, наскільки все випалено всередині. Ще вчора він віддавав Тарвену накази, а сьогодні стоїть перед постаментом, думаючи про те, чи міг би врятувати хлопця. А що, якби міг?

Після церемонії прощання ніхто не поспішає залишати подвір'я. Дощ поступово посилюється, стікає по обличчях і формі, але курсанти ще довго стоять, вшановуючи пам'ять загиблих товаришів.

У тактичному центрі Академії над великим столом розгорнули голографічну мапу Драксарії. На ній позначені захисні рубежі, патрульні маршрути та пошкоджені під час нападу сектори.

Дракен скептично вивчає карту. Він не спав усю ніч, розбираючи записи бою й перевіряючи систему оборони. Втома дається взнаки, але щоразу, коли інструктор заплющує очі, перед ним знову постає падіння Тарвена. Тому зараз він воліє займатися справою, а не думати про те, чого вже не змінити.

— Західний коридор досі надто вразливий, — Дракен збільшує ділянку мапи над гірським хребтом. — Учора нападники зайшли саме звідти, скориставшись грозовим фронтом. І якщо захист залишиться таким, вони легко повторять цей маневр.

— Ми вже перенаправляємо туди енергію з резервних генераторів, — відповідає ректор, знімаючи окуляри й втомлено потираючи перенісся. — За кілька годин купол буде повністю відновлено.

— Купол учора вимкнули одним проклятим кодом! — різко нагадує Дракен, випростуючись. — І що нам дасть його відновлення, якщо зрадник досі має доступ до системи?

Ректор замовкає, а Торвальд проводить пальцем по мапі, позначаючи нові оборонні позиції.

— Ми більше не можемо покладатися лише на автоматику. Відсьогодні запроваджуємо цілодобове повітряне патрулювання. Три ешелони оборони, чергування бойових інструкторів по чотири години й окремі групи швидкого реагування.

Він виводить на голограму маршрути патрулів і продовжує:

— Якщо радари зафіксують хоча б одного невідомого вершника, чергова група повинна піднятися в повітря максимум за дві хвилини. Цього разу передбачте резервні канали зв’язку! Якщо основну систему знову заблокують, бойові інструктори все одно повинні отримати сигнал тривоги й негайно піднятися в повітря!

Один зі старших майстрів, сивий чоловік зі шрамом на підборідді, невдоволено хитає головою.

— Дракене, будьмо реалістами. У нас просто не вистачить інструкторів для такого графіка. За тиждень усі зваляться від виснаження! Доведеться залучити до патрулювання старшокурсників. Кеор, Зейран, Марея... Вони ж учора довели, що здатні...

Майстер раптом замовкає, усвідомивши, чиє ім'я щойно назвав. У тактичному центрі западає незручна тиша.

— Марея загинула, — Дракен дивиться йому просто в очі. — Зейран зараз у медичному корпусі з пораненим плечем, Кеор теж ледве тримається на ногах після отриманих травм. Найрі теж дісталося.І ви пропонуєте відправити їх на патрулювання?

— Я говорю про тих, хто залишився боєздатним...

— А я говорю про курсантів, за безпеку яких ми відповідаємо! — перебиває Торвальд. — Вони ще вчора складали навчальні нормативи, а сьогодні ховають товаришів. І навіть найдосвідченіші з них не готові самостійно протистояти таким нападникам!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше