Розділ 10.2.

Замок братів-драконів

- Мій пане, - Тінь з'явилася просто перед моїм обличчям.

- Є якісь новини? - Просто так він не став би мене турбувати.

- Схоже, дівчина гостює у Ягульки, неподалік було виявлено її слід. Але на землі вартових нам дороги немає. Що накажете робити? - Слуга підняв свій капюшон, і я помітив червоні вуглинки його очей.

- У Ягульки кажеш. Що ж... Встановіть стеження, не думаю, що Ніка там надовго затримається. Про всі її пересування повідомляйте мены, я сам розберуся з проблемою, що склалася, - прийняв рішення, продовжуючи зосереджено перебирати пальцями артефакти в скарбниці.

- Слухаюся, мій пане, - темний договорив, але продовжував стояти поруч.

- Щось іще? - Підняв свій погляд, здивовано подивившись на Тінь.

- Ваш брат... - почав мій співрозмовник, але одразу ж запнувся.

- Що з Ліамом? - Підхопився, відкинувши вбік непотрібні предмети.

- Він зачинився в бібліотеці від учорашнього вечора, накреслив оберіжне коло і не впускає жодного з нас всередину, - прислужникові було складно зізнатися у своєму безсиллі, особливо перед Владикою.

- А ось це вже цікаво. Добре, ти можеш іти, я і з цим розберуся, - настрій несподівано піднявся, і я поспішив на вихід із кабінету, прямуючи до комори знань.

Бібліотека замку

Ліам стомлено поклав голову на стіл. Всю ніч хлопець перебирав старі книжки та фоліанти, і в одному з них він знайшов частину легенди про них із братом. Потрібна їм провидиця мала пройти брами всіх стражів Передгір'я.

- Так ось куди Ніку потягнуло... - молодший дракон втомлено посміхнувся, задоволений результатами своїх пошуків.

- Чому посміхаєшся? - До бібліотеки немов вихор увірвався Міар, адже йому захист брата не був перешкодою.

- Нічого, просто радію новому дню, - не поспішав відкривати свої здогадки.

- Ще скажи, що радий мене бачити. Що це? - Старший вказав на гори книжок, які Ліам вже встиг переглянути.

- Шукав інформацію щодо прокляття, - не бачив сенсу брехати, особливо в таких дрібницях.

- Та невже воно тебе зацікавило. І як? Знайшов? - Все ж виявив інтерес його співрозмовник, зупиняючи свій погляд на парі фоліантів, відкладених вбік.

- Там багато чого є, але конкретики ніякої, - і це теж правда. - А в тебе як? Знайшов Ніку? - Хлопець подумки зібрався, очікуючи відповіді.

- Знайшов. Вона в одного зі стражів Передгір'я. Це тобі ні про що не говорить? - Очі старшого блиснули, немов він намагався вплинути на другого дракона, але той не здавався:

- Навіть так? Міар, прошу тебе, не чіпай Ніку, вона має пройти свій шлях, - можливо, це допоможе і їм у пошуках зняти прокляття.

- Отже, ти все ж таки щось знайшов, - прошепотів задумливо дракон, дивлячись на свого брата. - Розкажи мені, - його очі загорілися азартом.

І Ліам все ж наважився.

- Знайшов. «Видяча» з легенди має пройти брами всіх стражів. Це одна з умов, розумієш, Міаре. До цього нікого з дівчат не тягнуло до вартових. Всі залишалися поруч із нами, і тільки Ніка... - замовк, але його співрозмовник і сам все зрозумів.

- Не розкатуй губу, брате. Це ще нічого не означає. Скільки було спроб? Сотня, дві? Але до поради твоєї я все ж дослухаюсь і дозволю їй обійти вартових. Можливо, навіть допоможу... - у Міара були свої можливості, про які молодшому краще не знати.

- Але ж... - занервував, хоча й розумів, що дракон із власної волі ніколи не нашкодить «провидиці».

- Та не переживай ти так, вона навіть не дізнається про це, - запевнив Ліама його кровник, і той кивнув у відповідь.

- Дякую, брате.

- Не дякуй. І ще одне... Якщо знайдеш щось нове - повідом, не варто приховувати від мене цінну інформацію, це може нам тільки нашкодити, - у цьому була частка правди, хоча чорний дракон все ж хитрував.

- Тоді зустрічне прохання - не роби нічого, не порадившись зі мною, - навряд чи здійсненне бажання, але все ж.

- Не можу обіцяти, - відповідаючи, Міар усміхнувся. Він пам'ятав їхню минулу розмову і не пробачив її братові. Що ж, той хоча б спробував.

Після такої продуктивної бесіди старший дракон вийшов з бібліотеки, а Ліам вирушив на кухню - час би підкріпитися. У всякому разі з розмови з братом він зрозумів, що Ніка зараз у вартових.

І ця новина здавалася гарною.