Ініціація принців і знайомство з Фабіолою

Моє життя могло б скластися по-іншому, якби під час королівської ініціації мене обрав сильний справжній дракон. Наприклад, блакитнокрилий Ельбіс, який віддав перевагу моєму старшому братові Трею і тепер вони не розлий вода в прямому сенсі. Ельбіс з роду воднороджених драконів, тож мій брат крім водяного дракона отримав в подарунок від батька ще й найбільший острівний архіпелаг королівства — Ла-блу, що годує нас рибою та всілякими іншими смакощами з океанських глибин Лімії. Ла-блу — це основна торговельна артерія Пілеї. Саме на островах архіпелагу перетинаються торговці, пірати, мандрівники, чарівники з усього королівства. Це місце, де завжди вирує життя, водиться багато золота і часто трапляються  різні дива і воно дісталося не мені, а Трею. 

Молодшому брату-бешкетнику Гралю також пощастило більше ніж мені. Його обрав норовливий пурпуровий Вікас. Дракон без гальм як і Граль, але якщо його приручити, то кращого бійця та захисника ніж вогнероджені дракони, годі й шукати. Тренувати вогнероджених драконів з таким крутим норовом як у Вікаса справа небезпечна і довготривала та потребує багато вільного часу й простору, тож батько віддав Гралю замок в Карнайських горах і відправив його туди з найкращим королівським тренером драконів і двома придворними магами. Їх відрядив для того, щоб за братом наглядали, бо Граль такий, що всюди знайде пригоди і веселощі на свою дупу. 

А мені дісталася смарагдова драконка Фабіола. Мало того, що це ВОНА, а не він, та ще й без особливих вмінь чи перспектив на майбутнє. Звичайна лісова драконка-довгошийка, яка і мухи не образить. І ще й до всього, ми не знаємо її родоводу, бо вона не з наших місцевих драконів, а підкидьок, яку, чомусь, пожалів наш драконостоятель і прийняв на виховання. Фабіола чудово підходить для знуджених замкових принцесок, але не для мене, середнього сина могутнього Пілейського короля. А найцікавіше, що з першого разу мене взагалі ніхто не обрав. Я стояв в колі для ініціації зі своїми братами та іншими синами королівської знаті і спостерігав з очікуванням як молоді дракони обирали собі парнера, господаря, друга. Коло щоразу пустішало, а я все чекав, що хоч б хтось з драконів обере мене. Але з якихось причин цього не сталося. Я мовчки червонів від сорому перед усім королівством, бо був певен, що таких як я обирають найкращі дракони. Поки я превселюдно переживав найгірші миті у своєму житті, драконка Фабіола повільно походжала по колу для ініціації і скубала травичку. Вона навіть не дивилася в мою сторону і певне не планувала нікого собі обирати. Але ні в неї, ні в мене не було вибору: нас звів прикрий випадок. Навіть язик не повертається назвати це долею, бо моя доля мала бути іншою — така як в Трея чи Граля чи когось іншого, кого сьогодні обрали нормальні дракони. Після ініціації батько привітав братів та нагородив їх землями, а коли черга дійшла до мене, то просто поплескував по плечу і сказав, що мій час ще прийде. Я лишився при дворі, що давало мені хоч мізерні, але шанси, довести всім, що я і без дракона чогось вартий. Звісно, в мене є Фабліола, але особливих надій на цю дивну драконку я не покладаю. Нехай спокійно продовжує жувати зелень і тягнути з цікавості свою довгошийку куди просять і куди не просять. А, і це ще не кінець ланцюжка моїх невезінь в день ініціації. Останньою краплею став розрив з моєю коханою Бріною, яка не могла змиритися з тим, що тепер я осоромлений середній син короля, якому дістався найгірший дракон, точніше драконка в королівстві. Мій старший брат напевне радіє, бо йому завжди подобалася Бріна і тепер, коли мене усунули, він може активно діяти та завоювати прихильність дівчини. А я заляжу на дно, щоб не привертати зайвої уваги. Мені й сьогоднішнього позориська вистачить, впевнений, що пліткарі та базіки королівства ще довго перемиватимуть мені кісточки і говоритимуть, що я не рідний син короля, бо хіба може дракон не відчути королівську кров і обрати собі когось менш титулованого. Як виявилось може. Але чому так сталося ніхто не зміг поястини.

Граль запропонував мені помінятися з ним драконами, бо не сильно зрадів перспективі переїзду в сувору місцевість Карнайських гір. Насправді, його б цілком влаштувала драконка Фабіола і тепле місце при дворі. Молодший брат, на відміну від мене і Трея, не має королівських амбіцій і не прагне влади та визнання. Можливо я б і згодився обмінятися драконами з Гралем, але, по-перше, це грубе порушення закону Пілеї, а по-друге, пурпуровий Вікас сам обрав собі господаря і це, на жаль, не я. Тож як не крути, то не варіант.

Декілька днів я тинявся замком і садом без діла. Уникав зайвих розпитувань чи уваги, бо всі мені  хотіли поспівчувати і підтримати. Хоча щирої підтримки там було як кіт на плакав. 

— Дафіне, — чую позаду себе голос нашого драконостоятеля Мільба. — З Фабіолою щось не так, вона вже два дні не виходь на двір. Виглядає якоюсь стривоженою і надто полохливою.

— Може переїла травички, засунула свою довгошийку кудись не туди чи наснився драконячий кошмар, — уїдливо відповідаю Мільбу. Чому він взагалі мені це каже? 

— Дафіне, так не можна! — обурюється драконостоятель. — Це твоя драконка і ти за неї відповідаєш. Ініціація вас пов’язала на завжди і, щоб там ти не казав і не вигадував собі так є і буде. 

— Краще вже бути без дракона, ніж няньчити смарагдову Фабіолку, — злюся я. — Мільбе, скажи чому мене не обрали інші дракони?

— Дафіне, для мене це така сама загадка як і для всіх, але, моя тобі порада, не нехтуй Фабіолою. Знаю, що лісові дракони недооцінені в наших краях, але придивися до неї уважніше, можливо з часом ти зміниш думку про цю драконку. Фабіола далеко не така проста як може здатися з першого погляду. — відповідає мені Мільб, плескає по плечу і йде геть, а я продовжую блукати садом уникаючи зайвих очей. 

Над вечір зірвався холодний вітер, а небо густо затяглося важкими сивими хмарами. Буде гроза. Дивно таке бачити в розгар літа, але можливо, то північні мусони вередують і несподівано змінили свій напрям руху. Моя совість мене поколює, тому я беру смолоскип і спускаюся до підземелля Фабіоли. Погляну як там вона почувається, бо не хочу, щоб драконка померла, а потім мене звинуватили в її смерті. З такою репутацією мені точно не стати королем.