45. Штрафні санкції

З усіма нашими зборами та хождінням по тортурам з використанням одвічного "немає що вдягнути" - ми спізнилися на початок вечірку. Одне тішить що тільки на якихось хвилин двадцять. Та навіть той здавалося б мізер проґавленого часу вплинув на нас.

Не встигли ми і потикнутися до зали де усе дійство і відбувалося, як нам відразу тицьнули в руки якийсь відвар дивної консистенції та кольору. Я спочатку навіть отетеріла, що це за вариво, яке бурлить у пробірці та переливається усіма кольорами веселки. Так щей здавалося куди ще гірше можна придумати, з тієї посудини для алхімічних досліджень клубочилася пара огортаючи відвар флером таємничості.

- Досить баньки вирячати, давай жлуктіть, - наказовим тоном врік хлопчина, один з тих що тицяли нам пробірки в руки.

- Це що за... пійло? - з дещицею недовіри у сказане спитала у хлопця і мимоволі почала його розглядати. А він на перевертня схожий, чи ні, хоча характерні відзнаки у статурі можна віднайти, але на даний момент мене більше цікавило на який грець я маю це пити.

- Ви що першачки? - помітивши мій зацікавлений у ньому погляд усміхнувся, та уже більш терпляче пояснив. - Це такі штрафні санкції для порушників дисципліни...

- Якої ще дисципліни? Ми на вечірку взагалі-то прийшли, - мало не захлинулася праведним гнівом Цвітанка.

Саме через неї ми і спізнилися, адже мусили пройти її ретельну перевірку на придатність нашої вдяганки для вечірки. Мене вона тричі відправляла переодягтися. Бачиш но, я у похід по магазинах краще готуюся аніж до студентської гулянки.

Як на мене, то мені і шкіряних штанів у поєднанні з нехитрою кофтинкою було достатньо. Але невблаганна Цвітанка мало не силоміць заставила мене одягнути блузу зі мереживною спинкою. Через що я почувала себе зараз дещо сковано, хоча носила подібні речі і раніше, тільки тоді мою спинку не прикрашала птаха істинності. Сьогодні ж ця витівка ніби кричала: "подивіться на мене - я уже не вільна, у мене є пара".

Моє відьомське чуття, та і не тільки, підказувало що Цвітанка влаштувала таку кавезу навмисне. Спершу затуркала мене своїми їдкими коментарями. Опісля ж вручила цю блузу з вдоволеною мармизою. Для чого? А просто зі шкідливості.

Я також гарна, могла і раніше допетрати чому вона не забракувала мої штани і не наполягла на сукні, як це завжди робила. До мене лише біля самої зали дійшло, що усі можуть побачити мою птаху істинності. Та щось змінювати було вже пізно. Втішала лише думка, що у мене густе і довге волосся, в даний момент не зібране у жодну зачіску, а вільно спадає, так що за ним можуть і не побачити нічого.

- А на вечірки потрібно у першу чергу приходити вчасно, - увірвався у мої роздуми насмішкуватий голос хлопця. - Не відвертайте носи, нормальне пійло, а головне що з ним ви станете не рівні по настрою з іншими адептами.

То ця бурда - звеселяючий напій. Тепер хоча б зрозуміло чому колір веселковий.

- Так би і відразу сказав, що це звеселяючий напій, - фиркнула Цвітанка і підморгнула нам, - разом дівчатка.

Ми не довго думаючи перехелили пробірки і випили напій. По тілу відразу розлилося приємне тепло і настрій пішов угору. А спритний хлопець тицьнув нам у руки ще по одній пробірці забираючи порожні.

- Ми ж уже випили, навіщо ще? - висловила наше загальне нерозуміння Христина.

- У нас правило, так би мовити акційна пропозиція, за кожних десять хвилин пробірка, - весело підморгнув перевертень, тепер уже я впевнилася у цьому помітивши змінені очі що блимнули зацікавленим вогнем у сторону Христини. - А це бонус, пригощайтесь.

Простягнув нам тацю наповнену солодощами і фруктами. За це спасибі, можливо і не відразу вбараніємо. Адже звеселяючий напій схожий за дією на алкоголь, але не завдає шкоди здоров'ю, що немало важливо. Та і ним не рекомендується зловживати.

Простояли ми біля того перевертня ще хвилин п'ятнадцять. Вміє хитрюга заговорювати зуби. Втикнув нам ще і по третій пробірці. Ще один бонус. Так що відчалили ми від нього вже такі як треба.

І навіщо питається ми копирсалися у своїх шафах стільки часу? Ніхто особливо і не звертав увагу на вдяганку. Та ватро для справедливості зазначити, що не ми одні попотіли над питанням "що одягнути, щоб виглядати відповідно". Усі присутні були святково вбрані, але від жодного не віяло зарозумістю. Завдання перед нами усіма стояло одне - відпочити на повну.

Певний час ми призвичаювалися до нової для нас обстановки. Та коли вже рівень настрою досягнув ступеня "байдуже на оточуючих" - подалися у танок.

Скільки часу ми так веселилися незнаю. Відчувала що уже досить довгий час танцюємо. 

Можливо ми і надалі віддавалися танцю, та мій зір вихопив привабливу статуру дракона, що милувався мною. Моє серце забилося у шаленому ритмі, як же я скучила за ним.

Байдуже на оточуючих, попхалася крізь натовп, наче криголом, до свого лускатого нареченого. А коли дійшла до нього, недовго думаючи що роблю, впилася вимогливим поцілунком у такі бажані вуста.