29. Краще не злити

- Дірку в нас пропалять своїми очиськами, - бурчала під боком невдоволено блимаючи Христина, - мало їм залицяльниць? Чому повитріщалися? Лупалки повилазять.

- І не те слово, - підтримала подругу Цвітана, так щей доповнила своїм праведним гнівом, що так і лився з дівчини, от точно греблю прорвало, - як з дівками цвірінькати та писки задоволено шкірити то на право, то наліво - вони у цьому перші! А як підійти заговорити нормально до нас... так вони в штани напудили. Тільки й можуть, що дивитися.

Від почутого я винирнула зі свого особистого трансу думок. І не розуміюче почала розглядати обурених подруг. Вони кидали невдоволені погляди в сторону Маркіяна і Теодора.

Мій же лускатий наречений ще перебував на лікуванні, тому мене ніхто не обпікав своїми гарячими очиськами.

Наразі ця невдоволена четвірка грала у своєрідні дивоглядки. А от хто переможе? Тут уже дуже цікаве питаннячко, адже жоден навіть і не думав давати задню.

Це що за кішка пробігла між цими чотирма? І що я таке пропустила за своїми особистими переживаннями?

Оце так тобі, розпочнеш копирсатися у своїй таємничій душі, перебирати свої переживання та непевності. Доки намагаєшся розкласти усе по поличках, щоб хоча б якесь розуміння мати, що з тобою коїться...

А тут друзі знаходять розваги специфічні. Дуються один на одного, обурливі погляди кидають, так ще й їдкими коментарями не скупляться. І ти тепер розпочинаєш ламати голову над тим, що ж то сталося між ними.

А це я тільки поглянула на ситуацію з позиції дівчат. Мені вже не терпиться поглянути і послухати що ж хлопці міркують про усю цю цікавезну обставину, котра коїться між ними.

Ех, жодного натяку на спокій. Виявляється не в однієї мене пристрасті грають. На що питається розраховувала? Напевно на те що в інших усе складається простіше та легше.

- Дівчата, а що відбувається? - все ж таки вирішила внести ясність у навколишні події. - Я щось пропустила?

- Пффф... Бабії вони, ось що трапилося! - фиркнула з неприхованим обуренням Христина.

- Саме так! Їх це слово характеризує найкраще. Жодної спідниці пропустити не мають змоги, - зневажливо додала Цвітанка злісно блимнувши на хлопців. - Мізки в штанях загубили.

Не знаю чи це так погляд Цвітани подіяв, чи то просто так зорі з планетами зійшлися, але трапився конфуз за столом драконів. От бувають дні коли не щастить, так саме цей день настав для вищезгаданих драконів.

В одну мить у хлопців почало усе валися з рук. Їжа з тарілок та столових приборів виверталася на одяг, ніяк не могла досягнути місця призначення, тобто рота. Чашка кави, незбагненним чином, розкололася навпіл при цьому на рівнесенькі частини, якщо побажаєш розрізати то так не вийде. Сам же запашний чорний трунок щедро залив білосніжну стільницю, пофарбувавши її химерними візерунками.

Теодор же, бідолаха, не витримав тяжкої долі та вирішив поборотися з наїдками, але от халепа, подавився куснем м'яса, та знайшовся сильним кашлем. На поміч другові прийшов Маркіян, щоб вберегти місцевих цілителів від ще одного, цілком ймовірного, пацієнта із задухою. Ті ж служителі культу здоров'я будь-кого "залікувати" здатні своїми своєрідними методами.

Маркіян так поспішав, що спідкнувся об ніжку стільця та завалився разом з Теодором на долівку, тим самим придавивши друга. Гул стояв страшенний, адже за ними полетіли не тільки стільці, але і усе столове начиння, котре було на їхньому столі.

А всьому виною бання Маркіяна хоча б якось врятуватися від падіння. На його превеликий жаль, розлита по столі кава недала змоги пригальмувати вільне падіння одного лускатого.

Хоча можна виокремити і хороший аспект від того польоту на зустріч долівці - Теодор непестав бавитися і кашляти.

Ну і таке буває, коли невдачі можуть перевернутися успіхом.

Мигцем поглянувши на Цвітанку, відмітила про себе не злити її. Мої здогади були правдиві - вона точно доклала до того випадку свої здібності. Можливо і не до усіх моментів конфузу, але каталізатором усього що сталося, більше ніж упевненна, що була.

Інакше ще як пояснити її тріумфальний вираз обличчя, коли вона споглядала усю ту "комедію". Щось зовсім після побаченого, я не вірю у "щасливий" збіг обставин. Ну не могла це бути проста випадковість, не з такою кількістю дрібних невдач, що переплелися у одну грандіозну подію.