Новина
Пройшло три тижні.
Сьогодні перший день весни. Але погода не нагадує весну... зовсім. Як і вчора і позавчора йде сніг. Ми з Віктором почали жити разом. Але зараз я йду на роботу сама, бо у Віктора була нічна зміна. Цікаво як вона у нього пройшла.
Я зайшла у своє відділення. І побачила Віктора. Він якраз вийшов з кабінету.
- запізнюєшся
- знаю
Віктор підійшов до мене і поцілував мене у щічку.
- як чергування?
- чудово, практично цілу ніч сидів дивився телевізор
- і що цікавого дивився?
- фільм вісімнадцять плюс — Віктор почав сміятись
- зрозуміло, куди до речі, йдеш?
- Інеса чогось викликала
- йди, не буду затримувати, потім приходь у кабінет, підемо на обхід.
- так, звісно.
Я пішла у кабінет і почала переодягатись. Наші інтерни вчора закінчили свою практику. І це так сумно. Якщо чесно відпускати їх зовсім не хотілось. Цікаво, що Інеса хоче від Віктора. Завжди мене викликає, а зараз Віктора, це щось новеньке. Сподіваюсь нічого поганого не буде!
Сьогодні я якось дивно себе почала почувати. Ніколи нічого подібного я не відчувала і тому вирішила зробити тест на вагітність. Я купила тест, навіть не подумала, що його можна взяти у лікарні. Я пішла у вбиральню робити тест. За декілька хвилин я його зробила і підійшла до умивальника і поки чекала результату, трохи привела себе у порядок підправила зачіску. І подивилась на тест. І закрила рот рукою. Я вагітна. Серйозно? Я декілька хвилин дивилась на нього і не могла це усвідомити. Ем... навіть не знаю як мені себе вести. Я зовсім не очікувала такого результату. Я склала тест у коробочку і навіщо я поклала його у кишеню не знаю. Я вирішила піти у відділення гінекології до знайомої лікарки.
Я піднялась на третій поверх, потім знайшла її кабінет. Його знайти було доволі складно, адже я всього два рази була у цьому відділенні. Я постукала у двері.
- входьте
Я зайшла у кабінет.
- привіт Яна
- привіт, давно не бачились
- це так, Яна я прийшла до тебе на консультацію
- уважно тебе слухаю — вона посміхнулась — сідай
Я сіла на стілець біля столу Яни.
- я здається вагітна, можна це якось зараз підтвердити
- так, звісно, дорогенька
Ми пішли робити мені УЗД. Зайшли у кабінет і я лягла на ліжко. Яна намазала мені маззю низ живота і почала дивитись на екран. І через декілька хвилин вона сказала, що побачила на екрані. Вона подивилась на мене посміхаючись.
- так, дорогенька ти вагітна... а хто батько?
- ти його знаєш
- ем... Віктор? — запитала здивовано колега
- так
- вітаю вас
- дякую
- я так розумію він не знає
- не знає, не кажи йому будь ласка
- добре, дорогенька, не скажу
- треба подумати як це йому сказати — я посміхнулась
Я сіла на ліжко.
- якщо щось буде турбувати приходь.
- авжеж, це для мене зовсім незрозумілі відчуття
- так ти ж була вагітна... наче
- була... але такого тоді я не відчувала — я посміхнулась і подивилась на годинник — так мені треба на обхід.
- мені до речі теж
Ми вийшли з кабінету і я пішла у своє відділення. Я побачила як до кабінету підходить Віктор. Він почув звук каблуків і повернувся до мене. Я підійшла до нього.
- що від тебе хотіла Інеса? — я відкрила двері кабінету і ми зайшли у нього. І я сіла на диван.
- просила аби я сьогодні день провів у поліклініці
- це та поліклініка, що на території лікарні?
- так, там немає лікаря
- зрозуміло
- а ти де була?
- це секрет
- ну, добре... пішли на обхід
- а де Денис?
- він прийшов вже і зараз у приймальному відділенні
- добре
Я встала, взяла планшет і ми пішли на обхід. Сьогодні обхід не був вдалим, адже деякі пацієнтам була потрібна наша допомога.
День сьогодні у мене пройшов як у тумані. У мене було дві операції. Але подумки я не була на операції робила все механічно. Весь час думала як сказати Віктору цю новину, як він відреагує, може він буде радий або не радий... на скільки я знаю у нього вже є діти.
Я сиджу у кабінеті за комп’ютером і пишу другий звіт. Мені подзвонила Аня. І попросила до неї прийти. Я встала і виключила комп’ютер. На скільки я знаю сьогодні чергова вона. Вчора була чергова Зоя, а сьогодні Аня. Я пішла на вихід з кабінету. У нього зайшов Віктор.