Довірся мені

17 глава

Нічне чергування з інтернами

Мама і дідусь поїхали додому, а я пішла до Віктора і інтернів. Я зайшла у приймальне відділення і побачила Віктора, він стояв біля інтернів і щось їм казав. Я підійшла до них.

- як у вас справи?

- Олексій і Жанна провели медогляд і поставили правильний діагноз

- операція потрібна?

- ні, тому я думаю, що їх можна відпускати

- а ось тут стоп

- що?

Я подивилась на інтернів.

- у мене є для вас пропозиція... я сьогодні залишаюсь на нічному чергуванні і тому пропоную вам залишитись на нічному чергуванні разом зі мною

- Катя ти серйозно?

- більше ніж — я подивилась на Віктора — я думаю їм буде корисно побути на нічному чергуванні

- я згоден

- я теж згодна

- ось і чудово, а ти Віктор?

- ні, я краще додому поїду, адже завтра черговий я

- добре, так, дивіться — я подивилась на інтернів — у нас у лікарів розклад такий, хто вночі черговий, той після дванадцятої наступного дня може йти додому, тому ви завтра після дванадцятої можете бути вільними, зрозуміло?

- так

- ну, а тепер ви можете бути вільними, але о сьомій вечора я вас чекаю у кабінеті

- добре

Олексій і Жанна пішли. А Віктор подивився на мене.

- сама себе назначила черговою?

- взагалі-то я повинна була вчора бути черговою, а ти графік трохи порушив — я посміхнулась — але я розумію чому

Віктор подивився на мене. У його очах було бажання поцілувати мене, але так як ми на людях і на роботі це дозволити собі ми не можемо.

- добре, Катруся

 

Вечір. Я сиджу за комп’ютером і продивляюсь мамині статті, дуже цікава була лекція і тому захотілось перечитати статті. У кабінет зайшли сміючись Жанна і Олексій. Я подивилась на них і посміхнулась.

- вже прийшли. Молодці, давайте, переодягайтесь. Чай будете?

- будемо — сказав Олексій

- добре — я встала з стільця і почала робити трав’яний чай. В цей час інтерни переодяглись і сіли на диван. Олексій включив якесь відео і вони почали дивитись і сміятись — щось цікаве дивитесь?

- дивимось відео з вчорашньої вечірки у Романа

- ага, Оля так напилась, що просто капець.

- весела мабуть вечірка була

- це точно — чай заварився і я поставила три чашки на журнальний столик.

- беріть чай — сказала я. У кабінет зайшов Віктор

- вже чай п’єте?

- так, ти зараз додому?

- так, хочу відпочити — Віктор почав переодягатись

- добре

- але якщо що викликай

- як завжди — я посміхнулась і зробила ковток чаю — шкода, що Аня сьогодні не чергова

- вона уночі буде у лікарні

- з якої такої радості?

- сьогодні повинна була чергувати Зоя, але у неї щось трапилось і тому Аня сьогодні за неї

- ммм... то я їй зараз подзвоню, щоб приходила

- я думаю, тобі і без неї буде не сумно

- і все ж — тільки-но я витягла телефон з кишені як в кабінет зайшла Аня

- тук-тук до вас можна

- проходь

- ого, скільки вас тут... я принесла тістечка

- Аня, а як же фігура? — запитав Віктор

- я у спортзалу ходжу, тому нормально — Аня посміхнулась і сіла на диван біля інтернів, а саме біля Олексія. Аня відкрила коробочку з тістечками.

- зрозуміло, ну все я пішов, гарного вечора

- навзаєм — Віктор вийшов з кабінету.

- я бачу тобі і без мене не сумно було б

- так, вирішила запропонувати Олексію і Жанні залишитись на нічному чергуванні. Нехай зрозуміють, що це таке нічне чергування

- от і правильно

- а де Артем?

- додому поїхав... коротше кажучи кинули нас

- це точно, чай будеш?

- хотіла запропонувати інше, але...

- давай, те що принесла

Аня почала сміятись, а потім витягла з пакету вино. На неї здивовано подивились інтерни

- тссс... про це нікому не кажіть — сказала я — добре?

- так

Я витягла два келихи з полички і поставила їх на журнальний столик.

- може запропонуєш Олексію і Жанні

- ну, Жанні ні, а от Олексію — він подивився на мене — будеш вино?

- ні, дякую

- а чому Жанні ні?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше