3 глава

Колишній

Я прокинулась на дивані. Я трохи відкрила очі. І побачила, що біля дивану стоїть пляшка вина. Телевізор включений і на цьому каналі, який був включений йшли ранкові мультики. Я подивилась на телефон. Вже десята. І у мене п’ять пропущених від Віктора, який дзвонив годину тому. А ще у мене дико болить голова. Я перевернулась на спину і трохи протерла очі своїми долонями. І потім подивилась на них.

- трясця! — я побачила свої чорні долоні від туші, ну, тепер точно я схожа на панду. Я сіла на диван і позіхнула. Взяла пульт і виключила телевізор. Потім встала і пішла у кухню. Відкрила полицю з таблетками. Витягла таблетку від похмілля і кинула її в воду. Поки таблетка тала у воді я подивилась у вікно. На вулиці йшов сніг, а на градуснику показувало

-10 градусів ℃. Я випила воду і пішла у душ. Стала під воду і стояла так хвилини зо три. Трохи освіжившись, я вийшла з душу, одягла синій шовковий халат, який мені п’ять років тому на день народження подарував чоловік... колишній чоловік. Закрутила своє волосся у рушник і вийшла з ванної кімнати. Наче стало легше. Я почула дзвінок у двері.

- хто це може бути? — прошепотіла я. Підійшовши до дверей, я подивилась у глазок. І побачила, що біля дверей стоїть Денис. Я не поспішала відкривати двері і тому він подзвонив другий раз. А потім подумала, він же не піде допоки я не відкрию. І тому я відкрила двері.

- добрий ранок, Катерина Леонідівна

- що хочеш? — накинулась своїм запитанням на нього

- Віктор Олегович вам дзвонив

- знаю, і що з того?

- він вас викликав, коли ви не взяли трубку він почав хвилюватися. Дав мені вашу адресу і попросив до вас з’їздити забрати вас у лікарню

- а чого ж сам не приїхав?

- у нього операція

- зрозуміло, я вже збираюсь.....

- мені вас почекати?... я приїхав на машині

- якщо не складно, почекай мене у машині — я натягнула собі на обличчя посмішку

- добре — Денис пішов до машини, а я закрила двері і пішла сушити голову. Я зробила укладку і макіяж. Намалювала вії тушшю і нафарбувала губи майже непомітною рожевою помадою. Переодяглась у джинси і теплу жовту кофту. Поклала телефон у сумку і вийшла у коридор. Одягла своє бежеве пальто і чоботи. І вийшла на вулицю, але перед цим закрила на ключ вхідні двері на всі п’ять замків. Я підійшла до машини біля якої стояв Денис і курив цигарку. Я подивилась на нього.

- ти знаєш, що палити це шкідливо для здоров’я?

- знаю — він кинув цигарку — ну, що сідаймо у машину і поїхали?

- так — я відкрила дверцята переднього пасажирського сидіння. Сідаючи на сидіння, я відразу відчула запах сильних парфум Дениса. Він також сів у машину і ми поїхали.

Та таблетка вже на щастя подіяла і у мене вже не болить голова. Працюючи лікарем повинен бути ясний розум. Ми їхали у машині у мене задзвенів телефон. Я витягнула його з сумочки.

- привіт, де ти?

- привіт, ми вже їдемо

- це добре, а то мені треба твоя допомога

- ми скоро будемо — сказала я

- чекаю — Віктор поклав трубку

У машині було тихо, за виключенням радіо. На якому грали різні пісні.

- ти довго практикувався у Америці? — почала розмову я

- три роки

- зрозуміло

- а що?

- мені треба знати, адже я буду з тобою працювати і я твій безпосередній начальник

- ну да — він посміхнувся — а ви довго працюєте у цій лікарні?

- вже десять років. Закінчила ординатуру, так і залишилась у цій лікарні, а завідувачем відділення лише два роки.

- зрозуміло, десять років це багато — я посміхнулась

Ми заїхали на територію лікарні і Денис припаркував машину. Ми вийшли з машини.

- дякую, що підвіз — я побігла у лікарню. Швидко пройшла у своє відділення і свій кабінет, у якому сидів Віктор пив каву і читав якісь документи на комп’ютері.

- привіт — сказала я важко дихаючи

- привіт, ти що бігла, що так важко дихаєш?

- так, як операція пройшла? — я зняла з себе пальто — пацієнт живий? — я посміхнулась

- ображаєш? Звісно, що живий — сказав Віктор

- складна операція була?

- ні

- тоді чого викликав? Я ж на три години раніше приїхала до своєї зміни

- тут не один пацієнт потребує твоєї уваги

- знаю

- будеш каву?

- буду, я взагалі навіть поснідати не встигла.... що читаєш?

- читаю звіт, який написав Денис

- і що там? — я переодягнулась повністю, поставила собі заварювати каву

- маячню якусь написав — я підійшла до Віктора

- дай но я почитаю, дороби будь ласка мені каву