Глава 4.

Рівно о дев'ятнадцій в номер обережно постукали. Рон півгодини тому поїхав по свою супутницю на цей вечір, отже Тес була одна й пішла відкривати. Вона була вже повністю готова до виходу.

• Привіт! – за дверима очікувано був Колін, - Готова? – чоловік захоплено оглядав її з ніг до голови.
• Так, лише візьму сумочку й пальто, - жінка повільно розвернулась до нього спиною і задоволено почула як із свистом вийшло повітря з легеней МакКалістера.

«Контрольний, в голову!» – задоволено посміхнулась вона. Після повернення з риболовлі Тессу охопило зовсім дитяче бажання показати колишньому, який «діамант» він втратив! Тож не довго думаючи вона пішла в бутік, розташований на першому поверсі готелю та придбала нову сукню й туфлі до неї. На перший погляд вона була дуже скромна, але це тільки на перший погляд! Синя тканина плавно обтікала тіло від шиї до щиколоток ніг, повністю закриваючи його та підкреслюючи досконалість, але при кожному русі, сукня міняла свій колір на сталевий і погляду оточуючих відкривався відвертий розріз вздовж лівої ноги від подолу практично до низу живота. Спина ж була повністю оголена, рукава з’єднував лише сріблястий ланцюжок, відгалуження від якого спускалось вздовж хребта в формі букви «т». Рон голосно сміявся хвилин двадцять, коли побачив її в обнові, врешті решт Тесса кинула в нього подушкою й пішла в спа-салон, який також був готелі.

• Допоможеш? – з посмішкою запитала жінка у застиглого колишнього, показуючи йому на хутряне манто, яке вона орендувала на вечір все в тому ж бутіку.
• Так, звісно, - кинувся він до неї.

Біля входу в готель Колін всадив Тес на переднє сидіння, як вона зрозуміла, його чорного Хаммера й сам сів за кермо. Лише зусиллям волі йому вдавалось відвести погляд від її оголеної ноги та слідкувати за дорогою. Жінка ж лише хитро посміхалась, а по приїзді в ресторан відразу замовила собі каву.

• Ти хочеш завершити вечір так його і не розпочавши? – пожартував МакКалістер.
• Я сьогодні прокинулась о пів на шосту, - серйозно відповіла йому Тесса, - Тож хочу не заснути обличчям в «Цезарі» й не дати тему для публікацій місцевій «жовтій» пресі: «Запрошена зірка напилася та заснула, лежачи в салаті на благодійній вечері»! Бр-р!
• А чому ж ти так рано встала?
• Мене Нік возив на риболовлю.
• О, ці ваші легендарні «риболовлі»! – похитав головою Колін.
• Чому ж «легендарні»? – здивувалась Тес.
• Тому що ви про них багато говорили і ніколи нічого конкретного! І нікого з собою не запрошували, доречі! - пробухтів її співрозмовник, а вона розсміялась, - А ще оті ваші «розмови до світанку»!
• А розмови тобі чим не догодили? – запитала Тіндал все ще сміючись.
• Я шалено тебе ревнував, - зізнався шатен і помовчавши додав, - І навіть кілька разів вилазив на дерево, щоб піддивитись, що ви там робите!
• І що ж побачив?
• Як ви бились подушками, а потім твій батько відправив Ніка додому, - розвів він руками.
• Я завжди перемагала в наших «подушкових» баталіях! – посміхнулась руда.
• А в нас з тобою не було таких традицій, - сумно зауважив Колін.
• Чому ж не було? – заперечила Тесса, - А сварки по п’ятницях?
• О! Точно! – засміявся чоловік, - Що б ми не робили…
• І щоб не робили наші друзі… - продовжила його співрозмовниця.
• Кожна п’ятниця закінчувалась нашою гучною сваркою! – завершив фразу шатен.
• Ті вже наші сварки! – ностальгічно посміхнулась Тес.
• А я любив їх, - несподівано сказав МакКалістер.
• Чому це? – здивувалась жінка.
• Мені подобалось лізти до тебе в вікно, після того як всі розійдуться і в спальні твого батька згасне світло й миритись з тобою, - пояснив Колін, хитро дивлячись їй в очі.
• А зранку вистрибувати з другого поверху в самих трусах? – розсміялась Тесса.
• Ну, це подобалось мені не дуже, швидше, цього очікувала твоя сусідка, міссіс Сміт, - пограв зеленими очима чоловік, - Але я згоден був платити цю ціну! – і серйозно продовжив, - І мені дуже шкода, що я не прийшов до тебе в ту п’ятницю.
• А й справді, тоді ж також була п’ятниця! - похитала головою руда та почала їсти салат, який саме приніс офіціант.

За столом стояла тиша, чути було лише як прибори іноді брязкають об тарілку. Кожен з цих двох хотів повернути легкість початку вечері, але не знав як.

• Тес, пробач мене! – нарешті наважився МакКалістер озвучити те, для чого виборював право повечеряти із цією жінкою.
• Стільки років спливло, - відклала вона виделку, - Невже це все ще має якесь значення?
• Має! – запально відповів співрозмовник, - Для мене має! - додав, - Я дуже сподіваюсь, що і для тебе також?
• Я не знаю, що тобі сказати, - знизала Тіндал плечами, - Я обіцяю подумати над цим.
• Мені цього достатньо, - тихо відповів чоловік, - Поки що.
• Розкажи краще як ти жив всі ці роки? – змінила Тесса тему, - Одружений? Діти? Як твої батьки? Брат?
• Ти ж пам’ятаєш, що ще в універі я почав працювати на радіо? – почав розповідь Колін, йому подобалось, що вона цікавиться його життям, - Після одержання диплому мене запросила одна з місцевих радіостанцій на повну ставку, але ж я був мало відомий початківець, тож тих грошей не дуже-то вистачало на життя, тому доводилось підробляти, де тільки можна. Так я почав вести весілля, працював ді-джеєм в нічних клубах. А потім мене помітив один з продюсерів місцевого телеканалу й запросив вести ранкове шоу.
• Ранкове шоу? – здивована Тес, - Але ж ти «сова»?
• Довелось перекваліфікуватись в «жайворонки»! – радісно сміється МакКалістер, адже вона пам’ятала його звички, отже він не зовсім байдужий їй, - Поступово, я став відомим і мене почали запрошувати вести більш серйозні заходи.
• Ти молодець! – посміхнулась жінка, - Я завжди вірила в тебе!
• Так, мабуть, що тільки ти одна й вірила.
• Не починай, - перервала вона його, не бажаючи ступати на цей тонкий лід, - А що сім’я?
• Мама вже на пенсії, а тато працює все в тому ж відділку поліції, - розповідає чоловік, - Тепер вже разом із Кевіном-молодшим.
• У твого брата також здійснилась мрія!
• Так, мабуть, - скептично посміхнувся Колін.
• Тобі ніколи не подобалась його мрія! – сміється Тесса.
• Ти права.
• МакКалістер, не змушуй мене витягати з тебе інформацію кліщами! – зробила жінка суворе обличчя.
• Я ж все розповів! – вдавано обурюється шатен, намагаючись обійти особисті теми.
• Не все!
• Я не одружений й ніколи не був, дітей не маю! – скоромовкою повідомляє те, що хоче знати його співрозмовниця, а та відводить погляд, адже щодо останнього він не правий.
• Зрозуміло!
• Що тобі зрозуміло?
• Все ще міняєш дівчат щотижня? – підморгує йому, дивуючись тому, що ця інформація чомусь підняла їй настрій.
• Чому ж щотижня? – підігрує їй Колін, - Деякі затримуються на два!
• В тобі все ще вирують підліткові гормони, МакКалістер!
• Просто та, кого я хотів на завжди, пішла від мене, через мою ж дурість, - говорить він.
• Це вже минуле! Дай йому спокій і живи сьогоденням, Колін! – накриває його руку своєю жінка, а він стискає її у відповідь.