Довічне кохання

Щасливий кінець

через рік у них народився син. Андрій тримав його на руках, а Катя, змучена, але щаслива, спостерігала за цим з усмішкою.

— Дивися, Катю, він такий гарний…

— Так… Такий же гарний, як його тато, — тихо відповіла вона.

Андрій поцілував дружину в чоло й прошепотів:

— Я кохаю тебе, Катю… Дякую за все.

— І я тебе, — усміхнулася вона.

Це була історія їхнього першого кохання, яке пройшло через випробування, але все ж знайшло свій щасливий фінал.

Подобається

#8767 в Любовні романи
#1993 в Короткий любовний роман

Відредаговано: 31.01.2025