ВСТУП

Буферні зони агроценозів є важливими компонентами захисту фермерського господарства і створюються як з метою запобігання забрудненню органічних культур забороненими пестицидами чи добривами, так і з метою створення оселищ для птахів, диких тварин і корисних комах. Це можуть бути постійні живоплоти або вітрозахисні смуги, багаторічні трави, дерева і чагарники. Значна висота буферної зони може створити додаткову перевагу у вигляді захисту полів від забруднення пестицидами, що розносяться з повітря.

Наявність смуг квітучих рослин поблизу посівів сприяє виживанню хижих комах, які знищують шкідників сільгоспкультур. Згідно із новим дослідженням, здійсненим науковцями Копенгагенського університету, було визначено, що хижі комахи живуть довше, коли у них є доступ до нектару і пилку (Квітучі рослини біля полів…, https://landlord.ua ). Така буферна зона стає надійним біологічним захистом від шкідників і хвороб, створюючи оселища та корм для диких запилювачів.

Дослідження фіторізноманіття буферних зон агроценозів є важливим напрямком у землекористуванні в умовах глобальних змін клімату. Через аномально високі показники зимової смертності сімей медоносних бджіл у Європі та Сполучених Штатах Америки, в останні десятиліття почали привертати увагу громадськості та науки до збереження диких запилювачів (Буферні зони у системах вирощування с/г культур..., 2021; Федоряк та ін., 2024). Оскільки буферні зони зазвичай мають відносно невеликі розміри та часто багаті біорізноманіттям, зусилля по збереженню фіторізноманіття в цих областях можуть виявитися ефективною та економічною стратегією.

Мета роботи – на основі протоколів видового складу рослин зібраних у весняний та літній сезони 2024 р., порівняти фіторізноманіття буферних зон-екотонів та буферних зон однотипних агроценозів.

Відповідно до мети визначено наступні завдання:

• проаналізувати різноманіття таксонів різних рангів для досліджуваних буферних зон у просторових і часових групах;
• співставити буферні зони за кількістю квітучих ентомофільних та інвазійних видів;
• порівняти фіторізноманіття буферних зон агроценозів, використовуючи індекс подібності за Жаккаром.