— Кіма ще не було? — наставниця Орен невдоволеним поглядом просканувала присутніх. — Чула, Магді, Охталан достроково привітав тебе з почесним другим місцем. Заходь.
Думаю, нагоди оголосити про це прилюдно наставниця довго чекала. Ще з вечора в голові крутилась думка зібрати речі і просто поїхати звідси. Не дати жінці, яка стільки часу мене надихала, можливості позлословити. Не хотілось остаточно в ній розчаровуватись. Але, пам’ятаючи про силу зв’язків у медичній сфері, я сподівалась, що мої зусилля не залишились непоміченими, та кілька добрих слів перед потенційним роботодавцем Орен все ж замовить.
Побачивши мене у дверях свого кабінету, її настрій був не такий радісний, але наставниця не виходила за рамки загальноприйнятої люб’язності. Навіть каву, чай чи щось міцніше запропонувала.
— Якщо Ви не проти, візьму води, — я опустила голову, розглядаючи криво підстрижений мізинець на правій руці.
Доктор Орен хотіла щось прокоментувати, але відповіла на дзвінок, піднявши вказівний палець, ніби натякаючи на швидке продовження екзекуції. З кожною секундою розмови очі наставниці все більше примружувались, а на лобі з’явились тривожні складки. Можливо, той дзвінок, якщо не пом’якшив, то пришвидшив мій вирок.
— Сподіваюсь, ти не думаєш, Магді, що зможеш лишишся в Н. чи взагалі на Даорні? Нахлібників, які сидять на урядових подачках, тут достатньо. За цю твою витівку я відправлю тебе на саме дно, де таким і місце. Ох, і забула сказати, у нас важкий. ВІП. Ти ж ніби розумна, не треба пояснювати, що це означає? — перед носом опинився планшет з підпискою про нерозголошення. — За двадцять хвилин щоб була у відділі на Вефіці. Де там операційна, сподіваюсь, розберешся?
На Даорні всього два материка. Нанівія, де, власне, знаходиться Н., і Вефіка, де відійшовши на квадрат вглиб, легко загубитись в однакових кварталах житлових багатоповерхівок. В одній з таких ми колись жили.
«Орен дізналась про статті? Більше за мною гріхів не водиться,» — розмірковувала я, сидячи в кораблі СВБ, на якому за документами везли тільки обладнання.
Три роки тому ходили чутки, що хтось із медиків зробив неофіційний аборт неповнолітній донці колишнього заступника Головного, і саме тому зараз вона не може завести дитину. Таке доручення – це гачок, бо загроза позбавлення ліцензії нависатиме наді мною все життя. Весь політ я дорікала, що не змогла відмовитись від ВІП-пацієнта. Це не те, тим варто пишатись, та за такі послуги непогано платять. Як каже Шакс, в ЗОХІ можна все, навіть дверима гримнути, але гарантій, що це не вилізе боком, ніхто не дасть.
— Теарра? Довго ж Ви, — в ангарі мою хвилинну заминку перервав перемазаний кров’ю курсіанець без розпізнавальних шевронів. Десь ми вже бачились. СВБ, не інакше. — Ідіть за мною.
У центрі підпільної операційної, оточеної роботизовано технікою, лежала пацієнтка. Молода дівчина з блідим обличчям, що контрастувало з темним татуюванням на ключиці. Її голову вже зафіксували тримачі. Невже у вефіканському відділі не знайшлося хірурга?
— Травма голови від удару важким предметом і проникаюче поранення ножем, — цей СВБшник ділився клінічною картиною, без зайвого сорому роздягаючись. — Переодягайтесь і в стерилізатор! Часу зовсім немає. Я асистуватиму.
Одягнений у тонкий хірургічний халат, курсіанець, який назвався Маріо, став поруч з моніторами, поступившись мені місцем біля консолі управління. Наглядатиме, щоб я чогось не втнула.
Достатньо одного погляду зблизька, щоб зрозуміти, чому офіційна клініка не розглядалась. У той час коли ЗОХІ на кожній прес-конференції доповідають про боротьбу з контрабандою наркотиків, дочка Головного – накачана пурпуром, з розпоротим животом і закривавленою головою – частина цієї системи.
— Пацієнт нестабільний. Пульс падає. Пошкодження печінки та внутрішня кровотеча. Гематома в скроневій частині черепа збільшується, — СВБшник озвучив те, що я й так розуміла. Металеві маніпулятори блищали стерильністю. Тільки б не підвели.
Зазвичай роботи виконували все ідеально, але в цій ситуації навіть вони не гарантували успіху. Оперування черевної порожнини можна довірити автоматиці, та згустки крові з мозку краще видалити контрольовано.
Золоті мішки із залежністю завжди створювали більше проблем, ніж звичайні пацієнти. Складні випадки в організмі, ослабленому роками вживання, переплутані системи життєзабезпечення, нестандартні мутації – далеко не повний перелік ризиків, які очікували хірурга під час операції. Але що найгірше — у таких людей завжди знайдуться захисники, які шукатимуть винних. Перші місяці після Академії я хотіла оперувати важких, зараз ненавиджу їх найбільше. Відправляючи мене сюди, Орен точно знала, хто прийме удар при втраті пацієнта такого рівня.
Роботизована рука як продовження моєї без вагання розсікла шкіру, поки інша одразу забезпечила кровоспинний ефект лазером. Система автоматично сканувала кожен міліметр, гарантуючи точність до мікрону.
— Епідуральна гематома в правій скроневій долі, — маніпулятор плавно відокремив кісткову пластину. Я на мить завагався, помітивши несподівано тонкий шар тканин.
Пурпур, МЛД… або все разом.
— Тримайте рівень інфузії стабільним. Підозра на артеріальний розрив.
Маріо виявився тямущим – відреагував миттєво. Надрізи робились крок за кроком, поступово відкриваючи доступ до гематоми. Тонка голка почала обережно видаляти згустки крові.