Дорослими не стають одночасно
Розділ 24. Можна просто бути
Неділя. Сонце світило прямо у вікно.
— Ну добре, — сказала вона сама собі. — Щось придумаємо.
Після сніданку Андрій увімкнув серіал «Друзі», а Лілія сіла поруч і почала дивитися. Їй було смішно, та й у серіалі було купа життєвих моментів насправді, які вона теж пізнавала в собі.
Ближче до обіду Лілія раптом зрозуміла, що вже кілька годин нічого не робить.
І їй було добре.
Вечір підбігав до кінця, сонце вже так не мружило в очі. А нічний вітерець підкрадався до їхніх домівок.
Мабуть, це вже був початок осені.
Пори, коли старі плоди дають свій досвід.
Чомусь такі асоціації у неї виникали.
Дівчина дійсно відпочила. І вперше за довгий час — від самої себе.
Бажання щось раптово робити вже потихеньку сходило нанівець.
А можливо, в моєму житті є сенс?
Просто це не щось велике, і тому я не помічаю?
Задалася вона всередині цим питанням.
А що, якщо зірки світять, бо просто світять, і в них немає якоїсь місії?
І це гарно і без причин.
Що, якщо життя набагато складніше, ніж просто робити вибори і знати, як їх робити?
Вона зробила ковток гарячого глінтвейну, натягнула ковдру, яка сповзла, вище плечей і далі продовжила дивитися на нічне небо.
Боже, яке воно гарне.
Як заворожує.
#509 в Сучасна проза
#957 в Жіночий роман
Відредаговано: 04.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
