43

— Посередник, що зустрічався з Майстрами гільдії зник і не виходив на зв’язок, а вчора вранці його знайшли мертвим, — зізнався інформатор. — Паралельно з нашими найманцями в країні зʼявились вбивці з сусідніх королівств.

— Наче замовник знав, що в якийсь момент гільдія відмовиться? — склавши руки на грудях, відкинулась на спинку крісла. Жорстке сидіння, обшите потертою шкірою, пахло старим тютюном. Під ногами відчувалась монотонна вібрація двигуна.

Крізь запотіле скло проступали обриси засніженого тракту. Дорога петляла між голими деревами, і їхні гілки, вкриті інієм, здавались кістками якогось давно мертвого велетня. Сніг падав рівно, великими пластівцями, що танули на теплому склі.

Манометри та циферблати хитали стрілками та тихо постукували на панелі, відлічуючи тиск пари. 

— Вони думають, що замовник з Конклаву, — Коул смикнув один із важелів, і парокат прискорився, оминаючи замет. — Ти ж розумієш, якщо король дізнається, що гільдія полює за його аристократами по наказу чаклунів, які йому не підкоряються, усім буде непереливки. Поки герцоги вбивають одне одного самостійно, проблеми не виникає, будь якої миті Його Величність може наказати жити мирно. Але через зовнішнє втручання ситуація легко вийде з-під контролю… Жителі ще надто добре памʼятають жахливі події, що відбувалися під час революції, і ніхто не хоче повторення цього.

— То чому гільдії нічого не роблять, якщо підозрюють, що моїх батьків вбили чаклуни? — голосно спитала Нора. Я глянула на неї через дзеркало заднього виду, коли вона додала: — Чому не звернуться до короля? Бо хтось все ще продовжує полювати за мною! І це досі створює загрозу королівству.

Обернувшись до Коула, глянула на його густу бороду і зосереджений вираз обличчя, але звернулась до Елеонори:

— Бо гільдії не гуманістичні організації, вони схвильовані лиш тим, щоб не виявитись винними у кінці. Не доля інших, а лиш своя власна хвилює Майстрів та найманців. Фраза про жителів, які памʼятають події та не хочуть повторення, гарна, але брехлива. Насправді, більшість памʼятає як після закінчення революції карали та страчували зрадників королівства.

Зловила на собі похмурий погляд Коула, але не почула слів виправдання. Чоловік підтиснув вуса, повністю сховавши їх за бородою та вусами і знов подивився на дорогу. Нора задумливо опустила голову, до неї подався Лео, ніжно торкнувся зворотного боку долоні кінчиками пальців та прошепотів, що він точно завжди буде поруч та захистить її, і дівчинка слабко посміхнулася.

Мор продовжував удавати, що спить.

— Коуле, я все ще не почула до чого тут я.

Він пригальмував перед перехрестям, пропустив чорний диліжанс та повернув праворуч. Знизав плечима:

— Я хочу першим дізнатися, що тут коїться насправді.

Пирхнувши, відвернулась до вікна. З-за лісу підіймались та тяглись до сірого неба декілька цівок диму: наскільки я памʼятала, там у мисливців було зимове поселення.

Коул трохи помовчав і тихо додав:

— Справа дійсно серйозна, якщо за дівчинкою полюють не тільки наші аристократи. Це вже не просто місцеві міжусобиці, а дещо більше. У нашому королівстві найбільші копальні бурштину на материку, і якщо хтось збирається захопити контроль над ними, треба якнайшвидше зрозуміти хто це і навіщо.

Він обдарував мене багатозначним поглядом, очі кинулись до заднього сидіння, ніби на щось вказували, але знову повернулись до лобового скла:

— Якщо Дитина Ночі обʼєдналась із чаклуном, то на королівство чекають неабиякі зміни.

Я лиш похитала головою, але нишком прислухалася до дихання Мора: рівне та сильне. Добре, хай відпочине.

Деякий час ми обговорювали можливі варіанти. Найочевиднішим здавались чаклуни, але навіщо їм знадобився бурштин в такій кількості? Адже усі королівства і так продавали їм каміння по заниженій ціні для їхніх артефактів та обрядів.

Чаклуни дійсно можуть використовувати бурштин, що неодноразово демонстрував Мор, але основна проблема лишалась в тому, що для них янтар був виключно зовнішнім підсилювачем. Міг допомогти посилити заклинання або ж застосувати їх кілька разів поспіль, або розширити дію в часі та просторі. Артефакти вміли зберігати чари та активувати їх без мага. Але не більше. Тобто, чаклуни не вміли тягнути з бурштину життєві сили, як це робила я. Тому Мор і не міг відновитися. Тому ж не мав змоги скинути з себе печатку, навіть якби його повністю обсипали застиглою смолою. Бо сила та життя чаклуна залежить від власної життєвої енергії.

В нашу розмову ніхто не втручався. Коул ще обмовився, що гільдії шукають шпигунів інших країн, підозрюючи, що дехто просто хоче розхитати порядок та спричинити нові конфлікти, але поки ніяких результатів немає.

Потім ми замовкли і решту шляху подолали під гуркотливі звуки працюючого двигуна пароката.

Вільморк зустрів нас гудінням парових омнібусів та карамельним ароматом, змішаним із димом з численних димарів. Місто розкинулось у долині, обіймаючи річку Сталеву, над якою курилися парові баржі, повільно ковзаючи між кам’яними пірсами.

Коул сповільнив хід, і парокат поважно в’їхав на бруковану вулицю. Коліса застукотіли по нерівних каменях, що з віком витерлися під тисячами возів. По обидва боки здіймалися будинки не вищі за три поверхи, з потемнілими від часу цегляними фасадами та вузькими вікнами. На дахах стирчали мідні труби вентиляційних систем, виблискуючи крізь сніжну млу.

Вулиці кишіли людьми. Перехожі в товстих вовняних пальто та хутряних шапках поспішали по справах, обходячи калюжі талого снігу. Біля крамниць стояли механічні ліхтарі на латунних стовпах, їхні скляні ковпаки вже світилися тьмяним жовтуватим сяйвом, хоч до вечора лишалося ще кілька годин.

— Торговельне місто, — чи пояснив, чи вилаявся Коул, обʼїжджаючи двоколісний паровий візок, що поволі тягнув бочки. Пробурмотів собі у вуса: — Тут перетинаються шляхи з усіх куточків королівства. Хто має що продати чи купити, їде до Вільморка.

Вздовж вулиці тяглися крамниці та лавки. Вивіски обіцяли найрізноманітніші товари: тканини з півночі, прянощі зі сходу, інструменти, годинникові механізми, книги. Біля однієї з вітрин я помітила виставку дивовижних механічних іграшок: мідного птаха, що розправляв крила, та мініатюрний парокат з рухомими колесами.