Павла привезли до гідровузла о восьмій ранку. Слідчий оформив це як перевірку показань на місці й навіть не зняв із нього наручників, доки конвой не зачинив зовнішні двері диспетчерської. Усередині залишили кайданок на лівій руці та пристебнули до металевої скоби біля стола. На скобу Павло глянув із професійною цікавістю, наче оцінював, чи правильно її закріпили.
Ми показали йому бабусину червону лінію, сучасну батиметрію та прогноз опадів. Грозовий фронт прискорився: перша злива мала прийти після дев’ятої вечора, основна смуга — близько другої ночі. За шість годин у водозбір могло випасти до сорока міліметрів. Цього вистачало, щоб підняти локальний сектор ще до того, як вода дійде до водосховища звичайними руслами.
— Оксана сказала, що ви знаєте, як повернути течію на стару дорогу, — промовила я. — Не як залити село. Саме течію, у бік північної канави.
Павло не перепитав, коли і де я розмовляла з жінкою, зниклою шістнадцять років тому. Подивився на карту, тоді попросив відкрити довоєнну схему підготовки ложа.
— Тут немає виконавчих змін, — сказав він.
— Їх вилучили разом з архівом.
— Ці зміни ніколи не вносили до архіву.
На будівельному плані стару сільську канаву мали засипати, а струмок відвести на захід у бетонний колектор., проте Степанова бригада не встигла завершити ділянку біля церкви. Замість засипки вони проклали тимчасовий монтажний водопропуск — дві труби під майбутньою мілиною — й приєднали їх до північної канави. Після заповнення труби слід було затампонувати.
— Батько залишив одну відкритою, — сказав Павло. — Казав, без неї під час дощів підмиватиме церковний схил. Вхід закрили решіткою й завалили каменем. Вихід досі в полі, під старим насипом.
— Чому його немає на жодному огляді?
— Бо я сам вивів точку з переліку після першого випадку з Оксаною. Через цей водопропуск суха зона з’єднується з нижнім скидом. Коли відкриваєш його й одночасно прикриваєш обвідний канал, перепад тягне воду від церкви на північ. У дві тисячі десятому я запустив саме такий режим.
Данило сперся долонями об край стола. Голос залишився рівним, хоча я бачила, як побіліли пальці.
— Ти сказав, що після її виходу підняв рівень.
— Підняв, коли вона не повернулася. До того дав течію по старій дорозі. Оксана просила одну ніч. Я допоміг без журналу, бо вважав ваші обряди родинною хворобою, яку легше пережити, якщо не сперечатися. О четвертій вона ще була на датчику біля канави, а потім сигнал розвернувся до села. Я злякався, що течія витягає за нею щось інше, і залив ділянку.
— Ви не дочекалися її, — сказала я.
— Не дочекався.
Павло вперше сказав «я залив ділянку», а не звичне «рівень було піднято». У протоколі слідчий підкреслив займенник і попросив повторити фразу на камеру.
Він попросив аркуш і намалював водопропуск із пам’яті. Стан труби ми перевірили георадаром та камерою з сухого виходу. Перші дванадцять метрів були замулені, далі лишався вільний переріз. Біля входу під водою лежала стара решітка. Відкривати її людьми було неможливо, зате маніпулятор міг витягнути два камені та підняти секцію на тросі. На північному полі рятувальники розчистили канаву до сучасного меліоративного каналу й поставили дві м’які перемички, щоб за потреби відсікти потік.
Мій план не повертав воду в село — ми мали створити вздовж старої дороги тонкий спрямований рух: відкрити водопропуск на чверть, нижній скид тримати вільним, обвідний канал зменшити лише після підтвердження витрати. Біля церкви рівень не повинен був зрости більше ніж на дванадцять сантиметрів. На сухій ділянці за канавою чергувала насосна станція, здатна забрати надлишок у тимчасові резервуари.
Обласний інженер тричі змусив мене перерахувати напір при піковій зливі, а цивільний захист вимагав евакуаційний коридор для кожної групи й заборонив залишати людей між старою дорогою та берегом після початку маневру. Слідчий додав Павлові заборону наближатися до місцевого керування без конвою.
— Якщо щось піде не так, закриваємо водопропуск чи повертаємо обвідний канал? — запитав Сергій.
— Спершу відкриваємо обвідний, — відповіла я. — Тоді знімаємо перепад і тільки після цього опускаємо решітку. Різке перекриття може кинути воду назад до церкви.
— Межа зупинки?
— П’ятнадцять сантиметрів локального підйому, п’ять міліметрів росту фільтрації на правому примиканні або будь-який рух постатей проти течії до початку проводів.
Данило дописав четверту: втрата зв’язку з двома сусідніми постами. Голоси вже користувалися раціями, тож одного каналу для критичних команд було замало. Кожен наказ мали підтверджувати цифрою з паперового конверта, який розкривали безпосередньо перед зміною. Те, що брало слова з пам’яті, не могло знати випадкового числа, якого людина ще не бачила.
До шостої вечора план підписали всі служби. Павла відвезли назад. Перед виходом він попросив хвилину з Данилом, але не наодинці.
— За водопропуском є ручний штурвал, — сказав він при слідчому. — Привід не обслуговували шістнадцять років. Якщо заклинить, не лізь у камеру. Там зліва порожнина під плитою.
— Я не призначений у групу водопропуску.