108.

— Може подивимось щось? — запропонував Ерн, ненадовго відриваючись.

Він і сам відчував надлишок емоцій — варто було трохи пригальмувати.

— Можемо, — Мейлін взяла хлопця за руку, і вони попрямували до вітальні. Ерн увімкнув телевізор.

— Що дивимося? — запитав він.

— Може якийсь бойовик?

— Добре. Рандомний вибір?

— Давай.

Хлопець натиснув кілька кнопок, запускаючи випадковий вибір фільму в жанрі бойовик. Незабаром на екрані з'явився тайтл, який вийшов зовсім недавно.

— Підходить? — уточнив Ерн.

— Угу, — Мейлін кивнула. Вона підійшла ближче і притулилася до хлопця, уткнувшись головою в його груди. — Насправді, я хвилююся. Але я довіряю тобі й Дінові. Тому я готова втерти носа Райномові. А ще Ніко розповіла мені про кілька надійних прийомів проти сильнішого супротивника.

— Ого, — хлопець усміхнувся. — Оце серйозний підхід. Хочеш їх випробувати?

— Може пізніше, — Мейлін підвела голову і подивилася просто в очі Ернові. Вони стояли так з півхвилини, не розриваючи зорового контакту. Хлопець обережно прибрав пасмо волосся з її обличчя і заклав за вушко.

— Якщо щось піде не так, я приїду, — мовив Ерн. — І тоді це будуть проблеми місцевих, що впустили до себе Райнома.

— Сподіваюся, що до цього не дійде, — прошепотіла дівчина, торкаючись його губ своїми.

Ерн відчував, як наростає збудження. Вони ще ніколи не цілувалися так багато за один день. Треба було себе контролювати, хоча хлопець уже зараз розумів, що буде важко. Язик Мейлін прослизнув йому в рот, змушуючи Ерна стиснути пальці так, що вони аж побіліли. Його руки ковзнули вгору по спині дівчини, обіймаючи її і міцніше притискаючи до себе.

Хлопець зробив крок назад, сідаючи на канапу. Мейлін одразу ж вмостилася в нього на колінах, не розриваючи поцілунку. Ерн зарився пальцями в її волосся, ніжно масуючи. Він уже відчував, що потроху втрачає зв'язок із реальністю. А заразом — і контроль. Варто було зупинитися.

— Гадаю, нам варто переключитися на фільм, — мовив Ерн хриплим голосом. — Бо я не залізний. І не хочу лякати тебе, а тим паче тиснути.

Мейлін подивилася на хлопця, а на її щоках уже палахкотів легкий рум'янець.

— Я готова, — мовила вона. — Хоча й трошки боюся.

— Ти точно впевнена? — уточнив Ерн, відчуваючи, як нова хвиля збудження пройшлася всім тілом.

Дівчина кивнула. Тоді він потягнувся за пультом і вимкнув телевізор. Губи знову накрили губи Мейлін, а руки тепер ковзнули трохи нижче. За мить Ерн знову відірвався й уважно подивився на неї.

— Якщо тобі буде некомфортно або передумаєш — одразу скажи, добре?

***

Кір обійняв Майлу за плечі. Вони стояли на верхівці Страйхолду і милувалися містом.

— Дейв тебе не шантажує? — раптом запитала дівчина.

— Тим, що знає про нас? — уточнив Кір. Майла кивнула. — Ні, навіщо б він так робив?

— Ну, він хоч і надто чесний, але на нього інколи находить.

— Звідки ти так добре знаєш Дейва?

— Ревнуєш? — дівчина хитро усміхнулася.

— Гадаю, у нього немає шансів, — Кір повернув голову і легко поцілував Майлу в щоку.

— Це точно, — дівчина притиснулася до нього, після чого продовжила. — Я досить довго була в Рейгасі разом із Кіарою. А ще — в Нейріні. Райном з'явився там зненацька. Ось так і познайомилися. Ерн ніколи не хотів тягнути мене до Ніоріму.

— І абсолютно не мав рації, — Кір широко усміхнувся.

— Ага, — Майла розсміялася у відповідь.

— Хоча Дін теж не надто хоче, щоб Кіара була поруч із ним. Втім, у Рейгасі зараз мешкають їхні батьки. Напевно, там їй безпечніше.

— Їй там безпечніше, бо там немає вашого Алекса.

— Ого, ти теж знаєш цю історію?

— Цікаво, хто її не знає.

— Гм, — Кір задумливо подивився вдалечінь. — Насправді, Аллан навряд чи пробував би налагодити з нею контакт. А тим паче — викрадати.

— Так-так, я вже чула, який він у вас добрий і класний.

— Справа не в цьому.

— Тс-с, — Майла приклала палець до губ хлопця. — Бо я тобі зараз щось зайве розповім. Або ти мені.

— Ага, тс-с, — Кір нахилився до дівчини і торкнувся її губ своїми.

Тепер вже було не до розмов.

***

Мейлін розплющила очі й перевернулася на бік. Ерн лежав поруч на спині, мирно спав. Її погляд ковзнув по татуюваннях на його руках — їх було більше, ніж у Армана.

Дівчина обережно сповзла з ліжка, щоб не розбудити хлопця, й замоталася в простирадло. Її речі залишилися у вітальні, тож Мейлін попрямувала туди. За кілька хвилин вона вже хазяйнувала на кухні.

— Доброго ранку, — пролунав позаду голос Ерна.

— Доброго, — Мейлін озирнулася, усміхаючись.

— Як ти? Нічого не болить?

— Та ні, все нормально, — дівчина відчула, як щоки знову починають палати, й опустила очі.

Ерн підійшов ближче й обійняв її.

— Ти впевнена, що хочеш поїхати до Рейгасу вже сьогодні? — запитав він.

— Так. Чим швидше витягнемо звідти Кіару, тим безпечніше їй буде.

— Ти просто загорілася ідеєю втерти носа Райномові, — Ерн реготнув. — Хоча це завжди весело.

Вони швидко поснідали й почали обмірковувати план маршруту.

— Їхати одразу звідси не варіант — висока ймовірність, що хтось сяде на хвіст. Я-то відірвусь, але це тільки посилить підозри, — задумливо мовив хлопець.

— З моєї квартири теж не варіант, — продовжила його думку Мейлін. — Навіть якщо я поїду сама, Райном може причепитися. І не факт, що це закінчиться безпечно.

— Тоді їдемо до Майли! — раптом вигукнув Ерн. — Посидиш трохи в неї, а потім поїдеш.