11 серпня. День Х, у якому я трохи загубилась :)

Знов минуло кілька днів з останньої сторінки, тож сьогодні день замірів, і я обов’язково ділюсь своїми результатами.

Ранок розпочався як завжди — із підйому по будильнику. Поки чоловік збирався на роботу, я відправилась із Гєруською на прогулянку в яр. Ще з вчорашнього ранку ми домовились зустрітися з подружайкою, тож прибігли трошки раніше. Гєра в очікуванні соратниці всiлась на пагорбі й уважно слідкувала за тим, що відбувається навкруги.

Нарешті вона насторожилась, вдивляючись у той бік, звідки мали з'явитися гості. І от повільно випливає з-за заростей комишу чорна тінь, а за нею йде хазяйка. Гєра миттю зірвалась з місця й помчала привітатись, а чорна собака корсо з красивим ім'ям Орнелія помчала до мене. До речі, Гєра — єдина собака, яку Орнелія підпускає до своєї хазяйки, щоб та її потискала, а сама Орнелія чимдуж мчить до мене на «почесушки».

Потім ми всією дівчачою компанією пройшлись яром. Гєра, як завжди, помчала на галявину, де стоїть дерево з собачими іграшками (там гуляють різні песики й залишають іграшки для всіх). Але йти по мокрій траві мене зовсім не надихало, тож я покликала Гєру назад.

Ага, де там! Вона сиділа під деревом і гіпнозувала м'яч. Кличу вдруге — ні, м'яч таки важливіший. Втретє гукаю — підняла дупку, дійшла до краю галявини, стала й дивиться на мене, наче зве йти з нею. Я відмовилась і наказала підійти. Прибігла! Звісно, я її похвалила й почухала.

Ми пішли назад, провели Орнелію додому, переконалися, що вона точно зайшла, і почапали до себе.

Удома нас, як завжди, зустріли дві котячі морди. Тільки-но ми увійшли в квартиру, вони чимдуж помчали на кухню. Поки я мила собаці лапки, ці двоє волали під дверима, а Бєлка ще й особисто проконтролювала, чи добре вимиті лапи. Насипала їм їсти й нарешті зайнялась замірами.

 Мої результати (замір від 11.08):

• Вага: 64,0 кг (мінус 1,2 кг від минулого заміру!)
• Шия: 32 см
• Груди (ОГ): 91 см
• Під грудьми: 78 см
• Талія: 82 см
• Живіт: 95 см
• Стегна: 100 см
• Зап'ястя: 28 см
• Передпліччя: 25 см
• Стегно (нога): 55 см
• Ікра: 33 см

Сніданок у мене сьогодні стандартний — вівсяномлинець із покупною намазкою та кава. На обід доїм залишки тушкованих овочів, а щодо вечері поки ще не вирішила — подивлюся за настроєм, чого захочеться.

На дворі стоїть така спека, що їсти взагалі не тягне. Але їсти ми зобов'язані! Бо як тільки виникає нестача їжі, розумний організм одразу вирішує, що настали чорні дні й прийшов голод. А якщо їжі не буде — він умикає режим економії й починає запасати жир геть з усього, що тільки вдасться знайти.

Тож наш прямий обов'язок — їсти й худнути! Головне, звісно, дотримуватися системи: не перевищувати норми та не порушувати правила, як це іноді полюбляють робити деякі дуже «дисципліновані» люди (тобто я)

А в мене наразі справжній чемоданний настрій, адже 13-го числа я їду на відпочинок! Буду там десять днів — якраз тоді, коли завершиться наш піврічний марафон.

Тож одразу по приїзді я зроблю останні заміри цього етапу. Ну а далі продовжу дотримуватися системи, аж поки не досягну своєї омріяної мети у 52 кг.

По попереду на вас чекають репортажі про те, що я їм і як худну, корисна інформація від засновниці системи та, звісно ж, прості життєві історії, які, сподіваюсь, будуть цікаві моїм читачам.

Тож на сьогодні я прощаюсь, а вже з відпочинку чекайте на короткі яскраві замітки!