День 162. Драма в собачій соцмережі, котлетний конвеєр та чесний фінал марафону

Вітаю! Сьогодні вже 6 серпня 2026 року — 162-й день мого марафону!

П’ять днів пролетіли в щоденних клопотах абсолютно непомітно. Настрій вже цілком пляжний і валіза подумки майже зібрана, хоча до від'їзду чекати ще цілий тиждень.

Сьогоднішній ранок розпочався за звичним сценарієм: у чоловіка вихідний, тож він вирушив гуляти з нашою собаченькою, а я залишилася крутитися по господарству — прання, приготування сніданку і для нас, і для тваринок. Собі на ранок зробила вівсяномлин, з якого вийшов чудовий бутерброд із ковбасою та твердим сиром, а на десерт — сирна запіканка з кукурудзяним борошном та запашний чай.

Невдовзі мої повернулися з прогулянки, і чоловік розповів цілу ранкову драму про те, як нашу красуню Гєру сьогодні образили! Зустріли вони старого знайомого песика. Гуляють із ним нечасто, але Гєра дівчина хитра: дочекалася, поки кавалер покладе свій м'ячик і відволічеться на спілкування в собачих соцмережах (тобто піде вивчати найближчі кущі), та й заволоділа його іграшкою!

Але не тут то було!! Хлопак виявився жадіною: підбіг забирати свій м'яч, завалив нашу дівчинку та добряче притиснув до землі. Гєра аж розплакалася від такої некволої нахабності! Фізично він їй шкоди не завдав, але морально дівчинка була просто вражена такою грубою поведінкою: вона ж дууже не любить, коли її валяють!

Втім, недивлячись на неприємну пригоду, від сніданку Гєруся, звісно ж, не відмовилася. Більше того — одразу після своєї порції сіла біля нашого столу в очікуванні смачненького. Отримавши свій законний шматочок вершкового масла, зі спокійною душею пішла відпочивати.

А ми з чоловіком зробили швидкий забіг по магазинах — докупили курячого фаршу та трохи приправ. На сьогодні у мене за планом масштабна кулінарна операція: буду робити котлети з соковитого кабачка та фаршу і запікати їх на деці. Накручу побільше та складу порційно в морозилку. Це мій стратегічний запас для домашніх: поки я підкорюватиму море, їм буде легко — прийшли з роботи, зварили макарони чи картоплю, дістали готове, розігріли й вечеря готова.

А ще на носі — останні заміри в цьому марафоні, які будуть 11 серпня. І я хочу бути абсолютно чесною: своєї цілі я цього разу не досягла.

Система Марфуші — це не просто теорія, вона чітко розроблена й випробувана нею особисто на власному досвіді. Вона працює і дає реальний результат, якщо її дотримуватися від А до Я. А дехто у нас просто виявився занадто лінивим… То там морозиво поїла, то тістечко зжерла, то фруктів нажерлася не за графіком.

Нехай мій досвід стане для читачів наочним уроком, як робити не треба. Дива не трапляється там, де постійно порушуєш правила.

Що ж, чекаю на останні заміри з великим спортивним інтересом. Мені й самій дуже цікаво побачити у цифрах, до чого призвели всі мої порушення і в який бік похитнуться результати!