День 87 (24 травня 2026 року, неділя)

Сьогоднішня прогулянка була біля дому, бо після нічного дощу скрізь мокро та брудно. Гєра всі свої справи зробила, перелазила по всіх своїх «соцмережах», поспілкувалася, і ми потьопали додому. Вимили лапки, поснідали.

До речі, даю їй заспокійливе весь час, бо сьогодні вранці знову були відчинені двері в кімнату, а у ванній та туалеті зібгані килимки. Вочевидь, уночі щось літало, але я спала як убита й нічого не чула. Бідна собаня знов нервувала самотужки.

Від сьогодні вирішила додавати пшеничні висівки до свого вівсяномлинця або каші з висівок, бо в мене ще з дитинства є труднощі з виведенням відходів з організму. Тож сьогодні перший день нововведення, подивимось, як воно буде. Головне — не забувати пити воду. Щоб знов не проґавити цей момент, я заготувала її ще з учорашнього дня: налила в пляшки й розставила так, щоб стояли поряд і муляли очі.

Сніданок у мене сьогодні просто королівський: вівсяномлинець, на ньому плавлений сир та шматочки лосося під каву. Мммм, смакота!

Сьогодні планую зварити зелений борщ. Учора дзвонила знайома й сказала, що привезла мені щавель — він у неї росте на городі, і вона просто не знає, куди його дівати. Тож на обід буде свіжий зелений борщик, а на вечерю — приготована ще вчора тушкована картопля зі шлуночками. Зараз увімкну собі серіал та переберу щавель. Дещо відкладу в морозилку: я його мию, підсушую, нарізаю, розкладаю порційно по пакетах — і в морозильну камеру, а взимку варю смачний борщ.