Прохолодний ранок. Ми знов гуляли з Гєрою в яру. Поки я неспішно йшла по вкритій памороззю траві, вона встигла забігти на той пагорб, де зазвичай сидить чоловік, коли гуляє з нею — звідти гарно видно, хто і звідки йде. Доки я дійшла до пагорба, Гєруська вже сиділа зверху, настороживши вуха й роздивляючись навкруги. У промінчиках сонця вона здавалася ще рудішою, а з пащі йшла легка пара, яку було чітко видно на холодному повітрі. Це нагадало мені зимові ранки: коли вони з друзями набігаються досхочу і зупиняються на пагорбі, від них проти сонця аж пара підіймається. Побачивши, що я не збираюся підійматися, а йду далі доріжкою, вона побігла за мною.
Пройшлися з нею до краю яру, нікого не зустріли. Вже на зворотному шляху побачили знайомого «німця» — він справжній еталон породи: високий, стрункий, палевого окрасу, з довгою шерстю та характерним скошеним задом. Вони з Гєруською трохи поганялися один за одним, і ми розійшлися по домівках.
Поснідала я кашею з висівок, додала сосиски та салат — наїлася досхочу, ще й з’їла десерт до кави. Готувати сьогодні нічого не буду: на обід є зелений борщ, а на вечерю обійдемося чаєм із бутербродами та десертами. Сім’я доїдатиме запіканку, а я — свій сирний десерт.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
