ДЕНЬ 47. ВЕЛИКОДНІЙ СПОКІЙ (12 квітня 2026 року)

Сьогодні вже 12 квітня — 47-й день мого марафону. Надворі все ще холодно, але принаймні сонячно, що вже додає настрою. Ми з Гєрою вже встигли прогулятися за її важливими справами, повернулися, вимили лапи, і я нагодувала всю нашу зграю. Потім взялася за кухню і насмажила собі млинців — сьогодні можна дозволити собі трохи святкового затишку.

Зараз планую сісти за серіал, адже сьогодні Великдень. Хочеться просто розслабитися, побути в тиші зі своїми думками та планами. Ранок почався з приємної метушні: перечитувала привітання від родичів, друзів та знайомих. Поки всім відповіла, минуло майже пів години. Потім — запашна кава і ввімкнений комп'ютер.

Сьогодні з готуванням відпочиваю, бо ще вчора приготувала тушковану печінку. Мої домашні полюбляють її з макаронами, а я зроблю собі корисну кашу з висівок. Ну і на десерт — моя улюблена сирна запіканка: і смачно, і корисно, і для фігури безпечно.

Як же вже хочеться справжнього тепла і яскравого сонця! Щоб можна було піти в ліс, блукати поміж дерев, насолоджуватися чистим повітрям і тією особливою тишею, де всі плани самі собою розкладаються по поличках. Чесно зізнаюся: я обожнюю такі прогулянки. Тільки я, собака і ліс... тиша, краса і повний спокій.

Увесь ранок боліла голова — явна ознака того, що буде дощ. О третій годині повернувся з роботи чоловік. Я в цей час просто лежала на дивані, а вся зграя вмостилася біля мене, створюючи справжнє «пухнасте коло» підтримки. Згодом я заснула, а коли прокинулася, чоловіка вже не було вдома — він повів собаку на прогулянку.

Дивно, але біль нарешті відступив. Коли я визирнула у вікно, то побачила, що таки йде дощ — природа зробила свою справу. Прямо навпроти вікон чоловік грав із Гєрою в м'яч. Видовище було ще те: він буцав, а вона азартно гасала, приносила м'яч, кидала йому під ноги і голосно гавкала, вимагаючи продовження гри — ще, ще і ще! Погравшись досхочу, вони сховали м'яч на сітку в нашому погребі і попрямували додому.

Ми сіли вечеряти всією родиною. Скуштували маминої паски, смачно поїли. Чоловік, звісно, відмітив свято, а я вирішила більше не балуватися — спробувала шматочок і повернулася до своєї системи. Дисципліна понад усе, навіть у свята.