ДЕНЬ 35: МАНДРІВНИЙ ТА ВЕСНЯНИЙ (31 БЕРЕЗНЯ 2026 РОКУ)

Сьогоднішній ранок розпочався активно: після всіх звичних ритуалів я зібралася в дорогу. Треба було відвезти документи доньки в коледж. Поїздку поєднала з приємним: трохи прогулялася магазинами — і себе показала, і на людей подивилася. Находила сьогодні пристойно, а отже, й енергії спалила набагато більше, ніж у звичайні «домашні» дні.

У голові крутиться ідея: підстригтися під довжину того волосся, що зараз відростає (замість обламаного). Поки ще прохолодно, і я почуваюся трохи неуютно, але сьогодні зробила важливий крок — гуляла без капюшона. Намагаюся позбутися нав'язливих думок, ніби всі навколо тільки й дивляться на мою голову. На вулиці вже щосили весна! Поки гуляла, навіть встигла спітніти, хоча була в легкому гольфі та весняній курточці.

На завтра планів особливих немає, тож я абсолютно вільна — підемо з Геруською гуляти довше.

Повернувшись додому зі свого «походу», відчула звірячий апетит. Довелося на швидку руку метикувати запіканку: сир, білки, крапля крохмалю, цукрозамінник і трохи какао для настрою. Все брала «на око», тож суворого рецепта немає, але вийшло саме те, що треба.

Минуло вже 35 днів мого нового життя... Це означає, що всього за тиждень — контрольні зважування та заміри. Час летить! Здається, тільки вчора замірялася, а вже пора знову. Дуже цікаво, скільки вдалося скинути цього разу. Візуально здається, що все на місці, але цифри — штука вперта, скоро перевіримо. Я навіть зберегла папірець з минулими результатами, де написала свої очікування на цей замір. Цікаво, чи буде великий розбіг між планом і реальністю?

Помітила сьогодні дивовижну річ: мені зовсім не хочеться постійно щось жувати! Раніше я б тільки те й робила, що шурхотіла в холодильнику в пошуках «чого б ще з'їсти», а зараз усе інакше. Вчора ввечері повечеряла шлунками по-корейськи, сьогодні вранці з'їла заливне з вівсяномлинцем, перекусила парою шматочків сирної запіканки — і все, я сита!

Почуття голоду перестало бути нав'язливим. Виявляється, коли в раціоні достатньо білка та правильних продуктів, організм сам каже «стоп». Це приголомшливе відчуття легкості та контролю над собою, якого мені так не вистачало раніше.