ДЕНЬ 26. СВЯТКОВИЙ (22 березня 2026 року)

26-й день мого нового шляху почався зі святкового настрою — сьогодні 22 березня, день народження чоловіка! Ранок, втім, пройшов за відпрацьованим статутом: чоловік вирушив на роботу, а ми з Геруською — на урочистий променад. Після прогулянки — незмінний ритуал із миттям лап і годуванням нашої вічно «голодної» зграї. Поки проводжала молодшу на роботу, вже на повну кипіла підготовка до вечора: поставила варитися овочі на «Мімозу» — це улюблений салат іменинника, без нього свято не свято. У планах ще підсмажити м'ясо на сковорідці «а-ля шашлик», відварити картопельку та зробити пікантний буряк із часником. Словом, меню класичне, душевне і дуже смачне.

Сама я вірність своїм принципам не порушую. Поснідала ґрунтовно: м'ясо з овочами та пара свіжоспечених кексів із висівок до кави. До речі, кексів напекла одразу на два дні вперед, щоб завтра не ламати голову і спокійно відпочивати після святкової метушні. Але головне досягнення ранку — це усвідомлення, що вчора я все-таки «добила» мозаїку! Картина вийшла просто шикардосовська — могутній, граційний Гепард тепер прикрашає наш дім. Робота була довгою, але результат того вартий. Тепер усією родиною вирішуємо стратегічне питання: куди ж повісити цього красеня, щоб він виглядав максимально ефектно.

До вечора 26-го дня наш дім остаточно наповнився ароматами свята. До моєї «Мімози» та картопельки чоловік приніс ще й чудових квашених помідорів — ідеальне доповнення до м'яса, яке я підсмажила на сковорідці. У вихідні він повертається з роботи раніше, тож до його приходу стіл уже був накритий і все шкварчало в очікуванні іменинника. Вечеря вийшла напрочуд ситною та душевною, але проходила вона під пильним і неймовірно зосередженим наглядом. Три пари голодних очей — Гєра, Муся та Белка — оточили нас щільним кільцем і буквально сканували кожен рух виделки. У нас вдома дисципліна залізна: спочатку їдять люди, а хвостата банда отримує свій пайок суворо за розкладом, о сьомій вечора. Довелося їм проявити всю свою мужність і витримку, гіпнотизуючи наш «шашлик» із засідки, поки ми святкували. Свою порцію вони в результаті чесно заслужили, а я, розправившись із кухонними клопотами, з чистою совістю провела залишок дня за улюбленим серіалом. Тиша, задоволене сопіння нагодованої зграї та усвідомлення, що свято вдалося — найкраще завершення дня