День 12. Діамантовий ліс та котяча дипломатія (8 березня 2026 року)

Ранок почався за звичним графіком: збори чоловіка на роботу та прогулянка з Геруською. Сьогодні підморозило, і ми вирушили до лісу. Погода сонячна, а свіжий сніг іскриться на сонці, наче розсипані уламки діамантів. Тиша і повний спокій.

Щоправда, Гера явно когось зачула — почала гасати спіраллю та «човником». Мені стало цікаво, хто ж там у хащах ховається. Придивилася: серед дерев мигнула руда тушка. Для лисиці завелика, але Гера вже впізнала свого старого друга. Сиділа і віддано чекала команди, коли я дозволю їй зірватися з місця і полетіти гратися. Набігалися вони сьогодні від душі: і наздоганялки, і валяння в снігу, і перетягування палиць. Відтягнулися по повній програмі!

Вдома — звичний ритуал миття лап та очікування сніданку. Заходжу на кухню, а там знову «страйк»: дві котячі морди оголосили голодування до вечірньої роздачі м'яса. І це при тому, що тарілки повні (вчора спеціально додала туди рибний бульйон від холодцю). Смішні вони... Геру погодувала, а ці нехай чекають.

Сама на швидку руку зобразила сирну запіканку до кави й наїлася досхочу. Рецепт ідеальний, тож зберігаю його тут:

Рецепт швидкої сирної запіканки:

• Сир —200 г (основа основ!)
• Яйце — 1 шт.
• Білок — 30 г (або білок від одного яйця).
• Крохмаль — 1 ст. л.
• Цукрозамінник — 3 таблетки + 2 ложки стевії (без гірки).

Приготування: Усе перемішати, розкласти по формочках і випікати в мікрохвильовці з інтервалом по 2,5 хвилини. Після дати «відпочити» пару хвилин.

Дістала, остудила... З п'яти штук подужала тільки три — ситість прийшла дуже швидко. Чудовий початок святкового дня!

Ввечері повернувся з роботи чоловік і приніс справжнє свято: квіти та... торт! Та не просто торт, а мій найулюбленіший. Така спокуса! Я на мить задумалася, але вирішила: нічого страшного не станеться, якщо я дозволю собі маленьку часточку цього задоволення. Тим паче торт білковий, а отже, вуглеводів у ньому не так багато. І знаєте що? Я ні краплі себе не караю. Торт був з'їдений з величезним задоволенням, і порція була зовсім крихітною.

Я давно зрозуміла: набагато простіше дозволити собі таку маленьку радість в особливий день, ніж доводити себе до зриву жорсткими заборонами. Зрештою, психологічний комфорт — це теж частина здоров'я. Головне, що я отримала заряд гарного настрою і при цьому залишилася вірною своїй системі в цілому.