ДЕНЬ ВОСЬМИЙ (4 березня 2026 року)

Ранок почався як зазвичай. Сьогодні середа, а отже, за планом — здача крові та похід до сімейного лікаря за направленнями. Вирішила: якщо вже братися за здоров'я, то проходити всіх фахівців разом, щоб не розтягувати це «задоволення».

У клініці ще немає восьмої ранку, а черга вже вишикувалася і тримає стрій. Здебільшого люди похилого віку, ну і трохи молоді. Кров із вени для мене процедура звична, тож усе пройшло без жодних проблем. Забігла до лікаря, забрала заповітні папірці і з почуттям виконаного обов'язку вирушила по магазинах.

В АТБ якраз вдало потрапила на акцію: взяла зовсім нежирні йогурти — те, що мені зараз потрібно для харчування. Ну і, звісно, не втрималася, побродила відділами. Побачила картини за номерами, одразу дві штуки, і ціна просто смішна. Треба буде чоловікові акуратно натякнути про подарунок на 8 березня. Хоча я зовсім не проти, якщо він вирішить подарувати їх і раніше.

Додому прилетіла голодна як вовк. Насамперед заварила свою улюблену величезну чашку чаю на 700 мл. Дістала з холодильника три млинці, що залишилися і сиротливо на мене чекали, увімкнула серіал і... сама не помітила, як під чайок їх «втовкла».

Мої тварини, як завжди, відчули запах їжі і тут же організували оточення. Сиділи навколо з такими голодними та благальними очима, ніби їх не годували вічність. Я з останніх сил тримала оборону і посилено робила вигляд, що повністю поглинута серіалом і їх впритул не бачу.

Вже накидала плани на решту дня. Оскільки вранці я залишилася без хліба та каші з висівок, перенесу їх на обід. Зроблю собі солодку кашу з молоком і вип'ю кави із залишками зефіру — буде такий ось десертний обід.

Зате вечеря планується по-справжньому царська: смажені крильця, картопля, запечена в мікрохвильовці, та салат із квашеної капусти з огірками. Ну а завершить цей день вечірній чай із сирною запіканкою.

Головне досягнення сьогоднішнього дня — я нарешті висплюся. Напередодні цього «великого шухеру» з обстеженнями я майже не спала, пів ночі прокручуючи в голові майбутні візити та аналізи. Але тепер можна видихнути.

Результатів крові ще немає, але вердикт мамолога вже на руках: у мене все добре! Гінеколог теж підтвердила, що візуально повний порядок, залишилося тільки зробити УЗД, щоб, так би мовити, зазирнути всередину.

Завтра оголошую «видихальний» день. Жодних клінік та черг — тільки сім'я, затишок і моє улюблене рукоділля. Потрібно відновити душевний баланс після безсонної ночі та медичних квестів. Ну а поки що —

РЕЦЕПТ КАШІ: 2 ст. л. висівок заливаємо водою (якщо каша буде до м'яса або з сиром та овочами) або молоком. Чим більше рідини, тим рідшою буде каша, тому кожен під себе може вибирати. Я роблю кашу середньої густоти з молоком — солодка, а на воді — солю суміш води та висівок і відправляю в мікрохвильовку. Вмикаю на три хвилини і стою біля неї. КАША МОЖЕ ВТЕКТИ, тому готую її імпульсами: через проміжки часу відкриваю і дивлюся, перемішую і знову закриваю.