ДЕНЬ ДРУГИЙ, МЛИНЦЕВИЙ (25 лютого 2026)

День у мене видався по-справжньому млинцевим! Сьогодні четвер, у чоловіка якраз вихідний. Поки він зникав на ранковій прогулянці із собакою, я вже на повну шурхотіла на кухні. Знаєте, такий класний стан, коли і дисципліну тримаєш, і дім затишком наповнюєш.

На сніданок у мене був такий «шашличний експрес» — швиденько обсмажила м'ясо на пательні, відрізала добрий шматок свого домашнього хліба (я його одразу на чотири дні вперед печу, аромат на весь дім!) і додала салат із капусти з огірочками. Але головне — я ж млинчиків напекла! Зробила до них соус із грецького йогурту, куди хитро замішала кунжут і льон. Це моя особиста запорука бадьорості.

Обід пройшов за класикою — наварила борщу на курячому бульйоні, гарячого, густого... У похмурий лютий це те, що лікар прописав. Знову ж таки, зі своїм свіжим хлібом — і тепло, і ситно, і на душі добре.

А ось до вечері почався справжній трилер! Задумала я подати оселедчик із печеною картоплею та буряком, але спокійно обробити рибу мені просто не дали. Кухня перетворилася на якийсь котячий театр: Гера внизу передніми лапами чечітку била, заглядала в саму душу. Муся на  кухонному куточку прийняла позу великомучениці — голову на стіл поклала і так смиренно чекала, що серце краялося. Але всіх перемогла Білка! Ця біла бестія взагалі встала на лавці у повний зріст, лапи на стіл і давай на всю квартиру вимагати негайної капітуляції риби на її користь. Ледь відвоювала свою вечерю!

Завершила я той день зовсім уже по-царськи — млинчиками з ніжним крем-сиром під каву. І так мені тоді було спокійно та правильно...