Почалась буря , сильна дуже ,
І човен тихо вже стогнав .
У його серці стільки болю ,
Що вже від духу аж кричав .
Він плакав і благав почути
Нехай вже кожен у душі
Хоч слово скаже , милим бути ,
Щоб радість була у житті .
На палубі сидів старенький,
Він тихо щось собі казав ,
А потім вже піднявсь з каюти
І в море синєє чвалав .
Там віднайшов скриню старинну,
А потім човну простягнув ,
І каже :"Любий й милий ,сину ,
Тримай подарок любих рук .
Якщо ти будеш сильним хлопцем ,
І впавши піднімешся сам ,
А коли ворог прийде в хату ,
До Бога віднайдеш слова .
Якщо упавши , встанеш швидко ,
Якщо поранившись впадеш ,
Відкрий ось цю старинну скриню ,
І слово моє віднайдеш . "
І буря вщухла у долині ,
І тиша тихо теж прийшла ,
І човен взявши диво-скриню,
Поплив собі в нові світа ...
Відредаговано: 12.03.2024