Сцена 4

(Повертається Бухгалтер, сідає.)

ДИРЕКТОР. Ну що?

БУХГАЛТЕР (пошепки). Доповідаю по сутності проблеми, конвертик для повноважної особи я вже підготував. З розрахунку середнього апетиту... Лежить у сейфі, очікує. Краще ж все робити заздалегідь.

ДИРЕКТОР (пошепки). Зрозумів. То передбачливо. Молодець. Але ж, Петровичу, давай дещо перевіримо, допоки ми тут самі. Чи все гаразд у сірому зошиті? Діставай «головний» докУмент.

БУХГАЛТЕР. Гаразд. (Витягає з шухляди сірий зошит.) Ось він. (Розкриває зошит.)

ДИРЕКТОР (дивлячись у зошит). Так… так… оце що? А-а-а… Так, добре. А оце? Так-так… Гортай далі... Оці цифірки передали вчасно?

БУХГАЛТЕР. Так, вчасно. Особисто в руки.

ДИРЕКТОР. А ось тут все збіглося?

БУХГАЛТЕР. Звісно. Папір все терпить.

ДИРЕКТОР. Та-а-ак… а оці «подаруночки» хто заносив?

БУХГАЛТЕР. Та я ж сам і заносив. Хто ж іще піде..?

ДИРЕКТОР. Добре. А оце..? Узгоджено наверху?

БУХГАЛТЕР. Так. Сам ходив, знову ж таки, особисто.

ДИРЕКТОР. Особисто? То добре. Ти, Петрович, людина надійна. Я не сумніваюся. А от щодо Касира я не такий впевнений. Аби він часом своїм довгим язиком не бовкав зайвого.

БУХГАЛТЕР. Всі ми люди. Всі грішні… (Підходить до дзеркала, вдивляється у своє відображення.) Грішні… Ой, грішні… А от скажіть мені, пане директоре, якщо через Вайбер пересилати інформацію інтимного характеру – ну, інтимного у фінансовому сенсі – це небезпечно?

ДИРЕКТОР. Так, твій фінансовий інтим можуть прочитати інші люди. Ризиковано. Не треба так робити.

БУХГАЛТЕР. А якщо в Інтернеті через робочий комп’ютер заходити на такі собі сайти… з дівчатами, це небезпечно? Хтось дізнається?

ДИРЕКТОР. Так. Тебе можна вирахувати за Ай-Пі адресою. Прослідкувати не складно. Тож розглядай дівчат краще вдома на власному комп’ютері, пустун. Нам з отією перевіркою вистачить клопоту і без твоїх пустощів.

БУХГАЛТЕР (звертаючись до свого відображення у дзеркалі). Зрозумів? Отож!! Дівчата – тільки вдома. На роботі зась! (Показує дулю у дзеркало.)

ДИРЕКТОР. Та й взагалі, Петрович, мені здається, що ти трохи забагато часу приділяєш тому Інтернету. Невже то взагалі аж так цікаво, щоб годинами сидіти у тих чатах? Мені здається, що там пишуть самі нісенітниці та дурниці.

БУХГАЛТЕР. Е, ні! Отут я з вами не згоден. Чому ж дурниці?! Там все правда! В Інтернеті ж брехати не будуть. Там все пишуть серйозні люди і серйозні речі. Я вірю.