Глава 40. Викриття

Іолай з Андрієм вирішили йти до Влада удвох – аби не привертати зайвої уваги. Вони вийшли з дому дуже рано, бо знали звичку Влада вставати на світанку. Треба було віддати йому належне: куратор був дуже працелюбним і цілеспрямованим, він прекрасно вів усі справи переселенців.

У Центрі управління було ще тихо – нікого не було видно в коридорах. Та й, вочевидь, у кабінетах також. Підходячи до Владового кабінету, Андрій з Іолаєм почули його голос. Він емоційно розмовляв по телефону.

– Тихенько, давай послухаємо, – пошепки запропонував Андрій. Іолай кивнув. Вони підкралися до дверей кабінету і стали прислухатися. Іолай дістав смартфон, щоб записати відео. Влад говорив українською.

– Як вони могли втекти? Я ж говорив вам добряче закрити їх, щоб жодних шансів не було. Що я тепер скажу Андрію? Як я запевню його, що все гаразд, що у вас там усе стабільно? Поверніть Литвиненків! Знайдіть їх, будь-якою ціною! Тільки дивіться, щоб були живі. Інакше – ми матимемо непередбачувані наслідки. Недобре відчуття в мене, Олександре Васильовичу. Пам’ятайте, вони мають бути живі.

Влад закінчив розмову. Андрій був шокований.

– Він зараз про моїх батьків говорив? – прошепотів він.

– Можливо, – відповів Іолай. –  Ходімо. Виведемо його на чисту воду.

Андрій з Іолаєм постукали і зайшли до Влада. Він привітно усміхнувся:

– О-о-о! Ви так рано. Що вас привело до мене о такій порі?

Андрій з Іолаєм були похмурі. Влад напружився.

– Владе, ми щойно чули твою розмову по телефону. Ти говорив про моїх батьків? Так? Чому ти говорив, що вони втекли? Звідки втекли? Вони були в ув’язненні?

Влад розгублено дивився на Андрія. Він намагався опанувати свої емоції, але в нього погано виходило.

– Я не розумію, про що ви…

– Не треба брехати, Владе, – сказав Андрій. – Ми зараз покажемо тобі відео, яке доводить твою причетність до викрадення Адріани.

Очі Влада ще більше округлилися. Він зблід. Іолай ввімкнув відео. Влад дивився його, стиснувши губи.

– Я хотів бути з Адріаною. Пробач, Іолаю. Ніхто не мав постраждати, – тихо сказав Влад.

– А мої батьки? Що з ними? – спитав Андрій.

Влад зітхнув:

– Так… Нема сенсу щось вигадувати і приховувати. Якщо ви вже й так знаєте… На Землі не все добре. А вірніше – все недобре. Але навіщо про це знати переселенцям? Ви всі непогано тут влаштувались. Ми дбаємо про вас.

– Але що саме недобре на Землі? – схвильовано спитав Андрій.

– Там відбувається зачистка, – відповів Влад.

– Що?! Зачистка? – здивувався Андрій.

– Так. На Землі повністю відсутній мобільний і будь-який інший зв'язок. Люди, що вижили, розрізнені і у відчаї. Зараз іде мова про відновлення цивілізації під керівництвом сильного лідера. Але він хоче все контролювати. Його підтримує дуже багато людей. Всі у відчаї і хочуть якнайшвидше відродити нормальне життя на планеті. Але у лідера є умова – чіпування всіх, хто лишився на Землі, і повний контроль. Буцімто контроль потрібний для відновлення ресурсів, яких обмаль, і розподілення між усіма. Після певних процесів на Землі буде створене нове суспільство – покірне і благополучне.

– А якщо люди не захочуть приймати чіп і підпорядковуватись тому лідеру? – спитав Андрій.

– Незгодних ліквідовують. Зачищають…

– Зачищають? – серце Андрія шалено билося.

– Так, незгодних розстрілюють спеціальні групи військових. І ваші батьки, Андрію, – із тих, хто проти. Добре, що Теліженко їх знайшов і вмовив керівників не розстрілювати їх. Адже завдяки тому, що ви спілкуєтесь з ними і вони розповідають вам, що на Землі все добре, у наших колоніях зберігається спокій. А це дуже важливо. Щоб не було хаосу, щоб зберігався порядок.

– Порядок?! – гнівно спитав Андрій. – А може, контроль? Ви ж хочете контролювати все. Темним елітам невигідно, щоб ті, що переселились на інші планети, знали правду. Адже тоді вони зможуть повернутись і скинути їхню владу.

– Темні еліти? – розгублено спитав Влад. – Ви про що?

– А про те, що хтось з давніх-давен намагається владарювати над Землею. І комусь потрібно весь час влаштовувати чистку Землі від людей шляхом катастроф, – відповів Андрій. – І катастрофи – добрий привід, щоб час від часу відселяти частину людства кудись на інші планети. Однак не облишаючи над ними контролю через своїх кураторів. Владе, зізнавайся, це ти куратор від тих, що все це влаштували? Ти контролюєш переселене на Фенікс людство?

Андрій пронизливо дивився на Влада. Той почувався розгубленим.

– Ну що ж… Вам, напевно, хтось щось розповів? Ви ж не самі здогадалися про це? – поцікавився Влад.

– Про те, що є куратори, ми дізналися від хранителів, – відповів Іолай. – А про те, що куратор – ти, ми здогадалися.

– То хранителі вийшли на вас? – спитав Влад.

– Так, – відповів Іолай. – Вони розповіли нам, звідки на Феніксі 12000 років тому узявся наш народ.

Влад істерично засміявся. Потім, трохи заспокоївшись, він видихнув:

– Я знав! Я знав, що якщо вже у Вінниці з’явилися феніксяни, то неодмінно все випливе. Але надіявся на щось. На не таке швидке викриття. Правда – як сніжний ком, вона навалюється і котиться на тебе, і ти вже не в змозі будь-що вдіяти.

– То ти знав все з самого початку? – спитав Андрій.

– Ще до переселення, ще до перших польотів, – зізнався Влад. – Це все прадавня таємна змова, якій тисячі років.

– Це добре, що ти не заперечуєш більше і не обманюєш, – сказав Іолай.

– А що вже приховувати? Ви мене підловили з усіх боків, – відповів Влад.

– Ми маємо розповісти про це всім, – сказав Андрій.

Влад засторопів: він уявив, до яких наслідків може призвести ця правда.

– Я б не радив ось так одразу все викривати… – благав їх Влад.

– Люди мають знати правду, – спокійно сказав Андрій.

– Але глобально це не змінить ситуацію, – заперечив Влад. – Я б узагалі вам не радив тягатися з елітами. У них повсюди очі, вуха і руки. Їхня могутність простягається на тисячі років у сиву давнину. Це вони заварювали всі катастрофи і війни. Вони могутнішали, а все людство біднішало і слабшало. Хто ми з вами, а хто вони. Я б вам радив не йти проти них. І не тільки не радив – я від усієї душі хочу вас зупинити. Адже тут на Феніксі у нас у всіх є шанс почати все спочатку. Максимально віддалившись від них. А якщо ми тут почнемо бунт, то вони знайдуть спосіб влаштувати і на Феніксі незаздрісне становище. Ви навіть не уявляєте, наскільки велика їхня могутність, які технології в їхньому розпорядженні.