6

Глава 6

 -- Сама по собі..., сама за себе і по своїй дорозі..., -- нашіптувала Ксенія, тікаючи з дому. Їй вдалося перехитрити Тимофія й непомітно вибратися з ненависної клітки. 

Бідолашній довелося перелазити через двометровий паркан, бо урочистого вручення ключів від камери у яку її заточили так і не відбулося. 

Пройшовши більше кілометра пішки дівчина нарешті викликала таксі, вирішивши зупинитися в улюбленому кафе. За чашкою чаю вона спробує щось вигадати, щоб позбутися Тимофія і цього нав'язаного шлюбу який приніс їй лише розчарування. Ксенія розуміла,  що для того, щоб перемогти ворога вона має буди готовою до будь-якого повороту долі. 

Мама... вона має поговорити зі своєю мамою і розповісти їй, що їхній задум з об'єднанням двох сімей провалився. Їй більше немає в кого просити допомоги до того ж хто краще може зрозуміти свою дитину якщо не мама. Витягнувши з кишені куртки телефон Ксенія набрала Людмилу Вікторівну.

-- Алло..., мам привіт. 

-- Привіт, доню! А я думала, що не чутиму тебе днів три або й більше. Сподіваюся ти дзвониш для того, щоб привітатися!?

-- Мамо, мені потрібно поговорити з тобою. Це дуже важливо. Я збираюся розлучитися з Тимофієм. Мені необхідна твоя підтримка та допомога. Приїжджай скоріше, я у своєму улюбленому кафе. Раніше ми часто тут засиджувалися  з тобою. 

-- Що ти таке кажеш? Про яке розлучення може йти мова якщо ти лише одружилася? З головою у тебе все в порядку? Ти ніде не падала, Ксеніє? -- різко запитала мама. 

-- Мамо, я не зможу з ним жити. Він чудовисько!  

-- Що ти таке кажеш? Тимофій нормальний та дуже відповідальний хлопець. З ним ти почуватимешся, як за кам'яною стіною. Дочекайся мене! Зараз приїду і ми поговоримо. Не здумай робити якісь дурниці. Нікому не дзвони. Просто дочекайся свою матір.                    

Людмила Вікторівна різко завершила розмову. Її приголомшили слова доньки й жінка збиралася негайно їхати до неї, щоб вправити їй мізки. 

Ксенія замовила трав'яний чай й спробувала заспокоїтися. Та неприємне відчуття в низу живота нагадало їй про те, що сьогодні вона стала жінкою. Тимофій шпекав їх наче бездушну конячку без презерватива. Дівчина не була настільки необізнаною, щоб не розуміти, що незахищений секс може привести до небажаної вагітності, а дитина від безсердечного монстра їй точно не потрібна.

Ксенія згадала, що її подруга частенько приймає екстренні контрацептиви. Жанна перед відльотом купувала їх в аптеці навпроти кафе у якому зараз сидить Ксенія. 

Без жодних вагань дівчина підійшла до офіціанта й сказала йому, що відійде на кілька хвилин до аптеки. Ксенія пояснила, що має прийти її мама, тому столик зберігається за ними. 

Роздобувши рятівну таблетку Ксенія одразу проковтнула її. Фармацевт запевнила, що у перші сімдесят дві години стовідсоткова гарантія того, що вагітність не наступить та надалі  порекомендувала користуватися регулярною контрацепцією.               

Ксенія хотіла вірити, що до того не дійде. Вона розлучиться з Тимофієм і більше він її торкнеться, як жінку. 

-- Розповідай, що трапилося? -- запитала Людмила Вікторівна, сівши за столик. Жінка вперше не поцілувала доньку при зустрічі. 

-- Мамо, все дуже жахливо. Цей шлюб велика помилка. Я не зможу терпіти Тимофія все життя, -- застогнала Ксенія, накривши долонею мамині руки.

-- Розповідай, що сталося? Чому ти хочеш розлучитися? 

-- Я одразу не вірила, що шлюб за домовленістю може стати щасливим, а тепер остаточно в цьому переконалася. Тимофій деспот, тиран, невіглас... Він жахливо поводиться зі мною. Сьогодні він згвалтував мене, мамо. 

-- Що значить згвалтував? Як чоловік може згвалтували дружину у першу шлюбну ніч? -- Здивувалася жінка, не повіривши власній донці. 

-- Вчора він лише намагався, але передумав й поїхав до коханки, а сьогодні довів справу до кінця. 

-- Тимофій вдарив тебе?

-- Дав ляпаса, -- Ксенія механічно торкнулася щоки. 

-- Ксеніє, чому ти довела все до краю? Не розумію! Ти молода, вродлива дівчина і я упевнена, що ти подобаєшся Тимофієві інакше він би не погодився одружитися з тобою. Що між вами сталося, доню? Просто так жоден чоловік не йде до іншої. Зізнавайся, що ти наговорила йому? 

-- Чому ти на його боці? Чому захищаєш цього невігласа? Невже тобі байдуже на те, як зараз почуваюся я, мамо? Ти взагалі чуєш, що я розповідаю тобі? 

-- Я нікого не захищаю, Ксеніє. Просто добре тебе знаю. У тебе характер батька, тому мені не потрібно довго думати, що ти можеш утнути. Перепроси у чоловіка. Скажи, що злякалася, тому й напорола дурниць. Будь ніжною та покірною і все стане на свої місця. 

Ксенія не розуміла, як її рідна матір може давати їй такі поради. Чому вона не чує її слів? Чому закриває очі на те, що Тимофій бездушна тварюка? Він зрадив її, втоптав у багнюку, запер у клітці й на додачу повеселився з її тілом влаштувавши ганебний траходром.  

-- Цього не буде, мамо! Я хочу жити своїм життям. Мені не потрібна диктатура Тимофія Гронського. Я хочу бути вільною. Хочу працювати в компанії, хочу радіти своїм досягненням, хочу закохатися у правильного чоловіка. У мене так багато бажань, мамо. А цей шлюб все зруйнував.  

-- Все це ти можеш робити бувши заміжньою. Просто знайди підхід до свого чоловіка. 

-- Ти зовсім мене не розумієш, мамо, бо думаєш лише про гроші, компанію та прибутки. Ти просто не розумієш, що в житті є важливіші речі про які ти давно забула. 

-- Це ти нічого не розумієш. Ми з твоїм татом робили все для того, щоб тебе ніколи не торкнулися злидні та проблеми через які ми пройшли. Я ніколи тобі не розповідала про те...

-- Вітаю, Людмило Вікторівно! Кохана...

Біля їхнього столика з'явився Тимофій. Він наче примара виріс перед її очима. Як він дізнався, що вона тут? 

***

-- Як ти знайшов мене...? А, ну звісно поштова голубка спрацювала відмінно. Коли ж ти встигла зрадити мене, мамо?  -- Ксенія сердито глянула на матір, яка мило посміхалася зятеві.