Дім, який запрошує

Глава 2. Третє коріння

Кадку з третім корінням вивантажили двома роками раніше. Проте весь цей час вона стояла в замковій оранжереї абсолютно недоторканою — і річ тут зовсім не у звичайній забутькості. То була тривала суперечка, що ніяк не могла дійти логічного завершення.

Дискусія точилася навколо місця висадки й об'єднувала п'ятьох учасників із п'ятьма полярними думками.

Аврора виступала за південний схил за замком, урочисто заявляючи: «Родина зобов'язана триматися разом, і я не збагну, навіщо виділяти другому кущу окрему квартиру, коли в батька ціла галявина».

Пані Дубрава, яка прибувала з ревізіями двічі на рік і незмінно брала з собою стареньку лупу, наполягала на північному березі озера: «Південний схил уже обжитий старшим кущем. Двоє однотипних дерев у єдиному ґрунті неминуче почнуть змагатися за вологу. Рослинна конкуренція чесніша за людську, проте значно жорстокіша. Натомість північний берег піщаний, сонячний і наразі вільний — там молодший пагін матиме право на власний рядок».

Третій учасник, Говард-молодший (колишній блазен, що за сім років еволюціював до зберігача переказів і тепер вів подвійне життя: зранку смішив публіку, увечері ретельно нотував усе почуте), ратував за територію біля принцесиної школи: «Живе дерево поряд із навчальним закладом дає більше користі, ніж десяток лекторів. Я це знаю професійно, бо двісті років вивчав людей у залі: публіка, що споглядає на дерево, набагато лагідніша за ту, що дивиться на сцену».

Четвертий, Зоремир, категорично заперечував будь-які земельні роботи: «Коріння — це ліквідний актив. Активи не закопують у пісок. Нехай і далі стоїть у кадці, і тоді ми володітимемо найстарішою юридичною особою трьох герцогств у портативному форматі. Між нами, це найзручніша форма власності: держава, яка вміщується в діжку і котру наприкінці кварталу можна перетягнути на вигіднішу позицію».

П'ятим учасником був сам кущ. Його позиція залишалася відомою, проте невисловленою: він мовчав уже два роки. І всі чудово розуміли це мовчання — якщо хтось мовчить так довго про власне дитя, то аж ніяк не через брак думок, а тому, що вони йому просто не підвладні.

Крапку в дискусії поставила Сомна. Вона виступила на черговій раді з формулюванням, яке увійшло до преамбули пересадкового акта:

— Ми два роки обираємо місце для пагона і жодного разу не запитали його самого. Я тридцять років будувала тишу і засвоїла важкий урок: коли хтось мовчить два роки, це означає не відсутність позиції, а думку, якій не дають ходу. Пропоную зробити те саме, що колись за морем: поносити кадку по різних точках і спостерігати за листям. Рослина, яка здатна вибирати, покаже все сама. Ми вже стикалися з подібним досвідом, і це працює. Вношу пропозицію, що стане моїм фінальним внеском до радців: не можна насаджувати вибір мовчазній істоті. Їй слід дати можливість помовчати на різних землях.

Здійснили ходу в березні. Хроніст Орест зафіксував цей момент детально, без купюр, бо подібне чотири роки тому переживала сама Тиха Гавань, і читач має наочно пересвідчитися, чим два пагони одного роду відрізняються один від одного:

«Точка перша: південний схил, поблизу старого куща. Листя трохи піднялося. Усі радісно зашуміли. Тоді кущ скинув папірець: "Не поспішайте тішитися. Листя реагує на тепло. Тепло є і на північному березі".

Точка друга: північний берег озера. Листя випросталося набагато помітніше. Пані Дубрава урочисто зауважила: "фіксую в протоколі: вище на пів тони". У цей момент сталося те, чого не очікував ніхто і чого ніхто не бачив упродовж семи років: кущ засміявся. Це не була метафора чи фігура мови. Проня засвідчила: "лунав звук, подібний до сухого шелесту в спеку, але з перервами, притаманними сміху людини, що відвикла від цього". На папірці, що впав згодом, значилося:

Пані Дубраво. Мій другий... моє коріння на північному березі випустило листя вище, ніж на південному схилі. Я два роки приховував це, боячись здатися голослівним батьком, а батьківське хвастощі не пасує протоколам. Та тепер скажу, бо Сомна має рацію: пагін мав достатньо часу для мовчання, і зробив свій вибір. Листя тягнеться вгору там, де йому до душі. Не через пісок. А тому, що там безлюдно. Я століттями жив серед людей, що проклинали мене, і навчився цьому, і це найкраще, що зі мною трапилося. Проте маю право на зізнання: буття серед натовпу й самотність — абсолютно різні речі. Я хочу, аби у світі існували обидві форми життя. Нехай буде перша».

Третій варіант — біля школи — викреслили самостійно. Говард-молодший зняв власну ініціативу зі словами: «Я двісті років вивчав маси й знаю, чим завершується доля рослини, за якою пильнує натовп: вона стає показово-гарною. Натомість перший крок має бути справжнім, а не виставковим».

Садіння призначили на середину березня. Тут неминуче постало питання, якого побоювалися всі: кому довірити полив? Формула давно відома й двічі випробувана — обов'язок закріплюється за тим, хто сам виявив ініціативу. У Тихій Гавані за це відповідає Тишко, і там знайшлася б сотня охочих, адже кущ росте при школі порожнечі й до нього горнуться свідомі люди. Натомість удома вже першого дня вишикувалася черга з тисячі семисот претендентів. Вона перетворилася на найвеселіше дійство в королівстві: діти сперечалися, чий саме пагін обрав їхній участок, наводячи кумедні докази.

Пан Квіт узявся впорядковувати процес документально, склавши перелік із сорока семи імен. То були діти віком до дванадцяти років. Заяви архіваріус приймав усно, адже більшість ще не вміла писати, ретельно фіксуючи кожне слово. Ось лише три приклади з сорока семи:

«Я хочу поливати, бо ніколи в житті нічого не доглядав, і мені цікаво спробувати» (дівчинка, шість років).

«Хочу поливати, бо мій тато в дитинстві нібито доглядав за південним кущем, і той йому навіть відповідав. Перевірю, чи стане цей балакати зі мною» (хлопчик, дев'ять років; його батько, вочевидь, вигадував байки, бо кущ ніколи ні з ким не балакав без потреби, та перевіряти подібні сімейні легенди — теж робота).




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше