Дім, який запрошує

Глава 12. Другий кущ

Хлопчика звали Тишко. Ім'я це виявилося важливим уже тоді, коли Проня місцева прийшла до його матері запитати дозволу навчати сина. Мати хлопчика — жінка, яка двадцять років приходила в заїзд по суп, — подумала три секунди й мовила:

— Мене звала Тишею моя бабуся. Вона казала, що ім'я — це перше, що людина чує в житті, і останнє, що залишають після неї. Дайте хлопцеві знання. Хай знає, що його ім'я не випадкове.

Так ім'я стало першим уроком, який Тишко отримав від нової школи. І урок цей мав форму запитання, яке поставила йому Проня місцева в перший же день:

— Тишко, що означає твоє ім'я?

Він подумав свої три секунди, які тепер почали скорочуватися (Проня місцева вела облік: коли вона почала, його паузи тривали три секунди, за два тижні вони скоротилися до однієї — і це, за її словами, була «найкраща статистика за тридцять років роботи з дітьми»), і відповів:

— Тиша. Мене звати Тиша. Але мати каже, що ім'я — це те, чого не обирають. Тому я не знаю, чи це правда про мене.

— А ти хочеш перевірити?

— Як?

— Є одна справа в цьому місті, якої ніхто не робить. Є гілка в діжці в палаці, і вона росте швидко, бо їй тісно. Кущу, з якого її зрізали, за морем сто років, і він писав листи й став особистістю. Ця гілка може стати другим кущем, але їй потрібна земля, де її ніхто не триматиме в діжці, а дозволить пустити коріння в місце, яке вона сама обере. Я прошу тебе про одне: ходи з нею по місту. Піднось її до різних місць. Дивися, де її листя підніметься, а де опуститься. Це буде перша справа у твоєму житті, якої ніхто не замовляв. Підеш?

Тишко подумав одну секунду (новий рекорд, зафіксований Пронею місцевою) і сказав:

— Піду. А якщо гілка не обере жодного місця?

— Тоді ти будеш першим чоловіком у цій країні, який прогулявся з гілкою два тижні. І це теж буде справа. Справа буває не тільки тією, яка закінчилася.

Вони почали наступного ранку. Тишко ніс діжку перед собою, і гілка в ній мала такий вигляд, який мають рослини, що прислухаються: листя піднімалося чи опускалося залежно від місця. Проня місцева записувала в зошит реакції, бо все, що робилося вперше, мусило мати документ. Орест, який ішов поруч як хроніст (експедиція вирішила, що вибір місця для другого куща — це подія, яку мусить описати хроніст, бо такі події трапляються раз на історію), заносив у хроніку місця й реакції.

Ось цей запис повністю:

«Місце перше: площа. Гілка опустила листя. Пан Квіт сказав: "площа занадто спокійна". Проня місцева сказала: "площа не спокійна, площа порожня". Розмова тривала десять хвилин, і це була перша розмова двох місцевих про те, чим відрізняється спокій від порожнечі. Я записав її, бо вона, здається, і є предметом усієї нашої подорожі.

Місце друге: порт. Гілка опустила листя. Малефісента сказала: "порт — це місце від'їздів, а гілка шукає місце прибуттів".

Місце третє: пагорб палацу. Гілка тримала листя рівно — не піднімала й не опускала. Пан Квіт сказав: "це нейтральність, а нейтральність — це не вибір".

Місце четверте: біля театру. Гілка підняла листя. Усі зупинилися. Малефісента стала на коліна й подивилася на ґрунт біля фундаменту театру. Ґрунт був піщаний, і вона сказала: "верес любить пісок. Це правильне місце. Але ми не саджатимемо, поки гілка не покаже це впевнено. Впевненість у рослини — це коли листя стоїть і не коливається від вітру".

Місця з п'ятого по дев'яте: місто. Гілка тримала листя рівно.

Місце десяте: цвинтар. Гілка опустила листя так низько, як не опускала ніде. Пан Квіт запитав, що це означає. Малефісента відповіла: "це означає, що цвинтар має чекання, а чекання — це те, що вже крутиться в іншому веретені. Гілка не хоче третього веретена".

Місце одинадцяте: схил за театром, де пісок, сонце й гравійний шлях, який веде вгору до старої каменоломні, покинутої двісті років тому. Гілка підняла листя й тримала його проти вітру нерухомо. Тишко вимовив одну фразу, яку пан Квіт заніс у реєстр як "речення дня": "Вона тут хоче жити. Я це бачу, бо я шість тижнів ніс її й бачу, як це з нею буває"».

Посадка відбулася наступного дня. Це була подія, на яку прийшло одинадцятеро людей: експедиція, Проня місцева, Тишко, господиня кафе (вона принесла воду в глечику, бо «дерево після дороги п'є») і двоє робітників із каменоломні, які прийшли тому, що каменоломня належала їхнім дідам, і вони хотіли побачити, що ростиме біля неї. Пан Квіт склав протокол посадки. Протокол цей мав один пункт, який потім цитували всі три книжки про цю подорож:

«Гілка юридичної особи "тернові хащі" пересаджується з діжки в землю за згодою опікуна (лист опікуна додано). Гілка стає початком другої юридичної особи, ім'я якої буде визначено, коли вона виросте. Бо ім'я, як сказав хлопчик, — це те, чого не обирають, а те, що чекає».

Тишко поливав гілку щодня. Це стало його роботою — першою роботою в житті, яку він мав за власним вибором. Через місяць до нього приєдналися двоє інших дітей, а через два місяці — семеро. Проня місцева не вчила їх поливати. Вона вчила їх того, що поливання — це вибір, і вибір можна змінювати щодня, і жоден день вибору не зобов'язує до наступного. І діти приходили. Не всі щодня. Але приходили.

А на схилі за театром почалося те, чого не могла передбачити жодна доповідь пані Дубрави: гілка почала рости. Вона росла так, як росла тернова хаща вдома: швидко й без пояснень. Пані Дубрава, яка отримала цю новину листом, відповіла в повідомленні, що дійшло через чотири місяці:

«Той, хто написав, що гілка росте швидко, мусить уміти міряти. Прошу міряти щотижня — з указанням боку, дати та підпису. Ріст у терну не буває швидким без причини, а причина в терну завжди одна: він наздоганяє те, чого йому не вистачало. Ця гілка чотири місяці сиділа в діжці, а діжка — це не земля. Вона наздоганяє. Міряйте, і через рік ми порівняємо цифри з нашим кущем. Тоді й знатимемо, чи тернові хащі за морем ростуть швидше, ніж за хащами, і що це означає. І ще: не давайте хлопчикові міряти самотужки. Тернові хащі, які ростуть біля дитини, — це найкраща наука, яку я знаю, але й найбільша відповідальність: рослина, яка росте при дитині, стає частиною її біографії, а біографії не міряють від третьої особи».




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше