IV Смарагдовий водоспад. 19

[Рівень]: 1.

[Клас]: Ельхадіка Ель-Хоу-ху.

[Бали здоров'я]: 100/100.

[Втома]: 47.

[Характеристики гравця]:

Інтелект: 5.

Спритність: 1.

Витривалість: 2.

Сила.

Сенсорика: 2.

Чарівність: 3.

Бали для розподілу: 368

[Навички]:

Пасивні навички: «Гнучкий інтелект», «Звабливий шовк». Активна навичка: «Витривале тіло».

[Доступно]: криваво-червона подарункова коробка.

Подарункова коробка - відкрити!

Свою недовірливість і тривожність можна заспокоїти, тільки підстеливши достатню кількість "соломки", щоправда, "достатня кількість", як і апетит, завжди зростає з часом.

Готуватися до ризиків в Анаші не було часу, тож вона помолилася всім відомим і невідомим богам Єгипту, вкотре покладаючись на удачу.

Минулого разу криваво-червона подарункова коробка надала їй ключ, який відчинив двері в'язниці. І не факт, що в майбутньому він більше не стане в пригоді.

І нехай кожне відкриття коробки було непередбачуваним, все ж таки спробувати варто було.

Відкрити.

Або спочатку розподілити бали.

Шість категорій. Неулюблена - чарівність. Отже, можна зробити так: інтелект - 70 балів; швидкість - 70 балів; витривалість - 70 балів; сила - 65 балів, а раптом протеже містера Баттерфляя знову спробує наступити кирзовим чоботом їй на голову? Сенсорика - 83 бали. І чарівність... Десять, що лишилися на решту.

[Рівень]: 1.

[Клас]: Ельхадіка Ель-Хоу-ху.

[Бали здоров'я]: 100/100.

[Втома]: 47.

[Характеристики гравця]:

Інтелект: 75.

Спритність: 71.

Витривалість: 72.

Сила: 65.

Сенсорика: 85.

Чарівність: 13.

Бали для розподілу: 0.

[Навички]:

Пасивні навички: «Гнучкий інтелект», «Звабливий шовк». Активна навичка: «Витривале тіло».

[Доступно]: криваво-червона подарункова коробка.

Доступна криваво-червона подарункова коробка.

Вона відтягувала цей момент так довго, як могла. Тривожність - це саме той стан, коли тягнеться резинка очікування, що впивається в долоні й натирає горби мозолів, але здається, що продовжувати робити собі боляче менш небезпечно, ніж відпустити цю резинку й подивитися, від чого ти тікав, препаруючи кожну бджолу страху, яка жалила, увесь цей час, тебе зсередини.

На Анашу здалеку дивилися чужі звабливі очі Фроді.

Вона могла почекати якийсь час, але очевидно, що її терпіння було на межі.

Відкрити подарункову коробку. Важко і якось рвано, поштовхами випускаючи повітря з грудної клітки, вона зважилася.

Порожнеча.

Порожнеча? Нічого? Серйозно?

Не встигла вона розчаруватися, як на екрані системи, перед її очима, спливло сповіщення:

"Ви отримали навичку для речі. Можете застосувати її до будь-якої речі та розкрити її таємний потенціал."

"Творці хіба не можу складати простіші тексти?!"

Але роздумувати вона не стала, а скинула з себе верхній сірий одяг.

"Застосувати навичку до цієї... сорочки?.."

"Навичка завантажується."

"Ви отримали новий предмет."

"Предмет "Мантія-перетворення" - підсилює характеристику чарівність +50, підсилює характеристику сила +40, підсилює характеристику витривалість +40, підсилює характеристику сенсорика +30. Не споживає бали мани. Рідкість: середня. Ви не можете відключити навичку або продати предмет."

Присвиснувши, Анаша скинула балетки і ступила на першу сходинку сходів, що йшли в смарагдову воду.

"Ах, як тепло..."

Ступивши у воду і опинившись на сонці, Анаша із задоволенням підставила обличчя зігріваючим променям. Місцеве сонце не обпікало, а гріло. Воно зовсім не нагадувало стару лампочку, яка від тривалої роботи розжарювалася настільки, що біля неї можна було гріти руки, на жаль, ризикуючи травмуватися через імовірність того, що вона лопне.

Ні, це сонце було справжнім. Дуже приємним і зовсім весняним. Можливо, трохи теплішим, ніж весняним. Бо води смарагдового басейну відчувалися як нагріте липневе море.

Анаша спустилася на ще дві сходинки і як летюча риба пірнула вниз, а потім вискочила на повітря. Вона відкинула голову, змушуючи своє довге густе волосся, що переливається золотистим світінням у променях сонця, прилипнути до спини. А з рота вона випустила тоненьку цівку води - прісна.

- Це і є дорогоцінне і важкодоступне джерело води?

- Ти здогадалася! - Посміхаючись на весь рот, зааплодувала Фродя.

- Це мало бути складніше? - Анаша намацала бортик басейну і судорожно схопилася за нього руками, все ще не вірячи своїй удачі. - Були такі очевидні натяки.

- Під час першого падіння ти ні про що не здогадалася. - Надула губки Фродя, а потім посміхнулася і махнула рукою, немов вода сама її тримала.

- Я була в шоці.

- У шоці?

- І вода внизу була дуже холодна.

- Така, так? - Вона знову посміхнулася, ледь приховуючи пустотливий сарказм, який лунав у запитанні. - Насправді, ти маєш рацію, - раптом увесь наліт веселощів злетів із неї, наче легка тканина, піднята вітром. - Це місце, як думаєш, де ми?

- Можливо... за базаром пірамід Гіз? - Обережно припустила Анаша, мружачись, намагаючись роздивитися обличчя Фроді, помічаючи будь-які зміни.