Розділ 38.2

Серце забилося швидше. Йому вже не вистачало грудної клітки. Ще трохи, і воно могло вирватися назовні. Хвилювання, бажання та страх змішалися воєдино. Я глибоко вдихнула, видихнула, а потім зробила те, про що так довго навіть не дозволяла собі думати. Те, що означало руйнування стіни, збудованої між мною та Ейденом.

Зробила крок вперед, обвила руки навколо чоловічої шиї, заплющила очі, піднялась на пальці і поцілувала його. Так ніжно та чуттєво, як тільки могла. Як мені підказувало тіло. Як хотіло моє серце. До тремтіння в ногах і метеликів у животі.

Долоні демона лягли на талію і максимально притиснули до себе. Ейден відразу відповів мені на поцілунок. Більш пристрасно і наполегливо. Я ж не стала поступатися.

Весь світ відійшов на задній план. То був наш момент. Наш час. І ділити з кимось ми його не збиралися.

Ейден провів язиком по моїх губах, розсовуючи їх і поглибив поцілунок. Мої руки занурились у його волосся і злегка стиснули його. Демон шумно видихнув. Його руки сильніше здавили талію, а потім залізли під одяг і почали мандрувати по спині та животі.

Це скидалося на бій двох зголоднілих по людей, де кожен намагався довести, що сильніше скучив. Наше з Ейденом бажання піднялося настільки, що вся кімната стала ніби наелектризованою.

Повітря не вистачало, тіло горіло, серце билося в агонії, кров закипала. У мене ніби була лихоманка.

Дуже приємна лихоманка.

— Хейлі, — видихнув демон мені в губи і трохи відсторонився, щоб зустрітися зі мною поглядом.

Його очі почорніли, у них танцювали язики полум'я. Найпрекрасніше з усіх видовищ. Пальці самі потяглися до обличчя демона і ніжно погладили його. Він на мить прикрив очі. Здавалося, ще трохи й почне муркотіти у відповідь на цей рух. З найсумнішим видихом Ейден прибрав мою долоню з лиця і притиснув до грудей.

— Стривай, — попросив він. — Не вірю, що говорю це.

Ейден похитав головою, притулився до мого чола і засміявся так, що здригалися тільки його плечі, потім знову відсторонився.

— Здається, демон у мені остаточно помер, якщо я перервав найцікавіший процес у моєму житті заради розмови з тобою.

Мене все ще лихоманило. Обличчя демона стало серйозним, коли він знову заговорив:

— Це означає, що ти пробачила мене? Чи ти так прощаєшся? Я відчуваю твої емоції, але не можу зрозуміти, що вони значать.

Мій радар зафіксував його хвилювання, очікування та надію. Схоже, для нього моя відповідь дійсно була важливою.

— Тобі ще довго доведеться розплачуватися за минуле.

— Отже, не пробачила, — підсумував Ейден. Його плечі опустились. Надія в очах згасла, як і язики полум'я, а сам він наче похолов.

Знову розчарування і крихта болю.

Я потягла свою руку. Він відразу відпустив її і навіть зробив невеликий крок назад, позбавивши мене свого тепла. Карі очі дивилися поверх моєї голови.

— Якщо це було прощання, жаль чи акт подяки, то мені цього не потрібно.

Я з цікавістю вигнула бров.

— А що тобі потрібно?

Очі демона зустрілися з моїми.

— Ти. Повністю. Душею, думками, тілом. 

Він навис наді мною і емоційно заговорив:

— Хочу, щоб ти думала про мене стільки ж, скільки я про тебе. Хочу, щоб божеволіла від бажання так само, як я. Хочу, щоб ти відчувала те, що і я до тебе. Хочу, щоби ти усміхалася, як раніше. Хочу бути причиною твоєї радості, жадання, задоволення. Мені не потрібні одноразові акції. Хочу, щоб раз і назавжди. Бо ти вже заволоділа мною. 

Його слова зачіпали найчутливіші струни серця. Воно вже не просто билося, а танцювало унісон із душею.

Рука знову потяглася до його обличчя. Пригладила назад волосся і ніжно провела по щоці. Він увесь напружився.

— Тобі ще довго доведеться розплачуватись за минуле, — повторила знову, але цього разу додала: — Але я вирішила дати тобі шанс все виправити. Дати нам шанс.

Здивування, недовіра, радість, тріумф — його емоції змінювалися з дивовижною швидкістю.

— Але ти більше ніколи не повинен мені брехати, недомовляти, грати словами або якимось іншим чином вводити мене в обману. Ти сам знаєш, мовчання — найлицемірніша форма брехні. — Я чітко окреслила межі. — Будеш щось приховувати від мене, і нашим стосункам кінець. Робитимеш щось за моєю спиною, теж кінець. Образиш близьких для мене людей, результат такий же. Те саме стосується і дорогих мені божественних істот. Якщо ти згоден, тоді покляни…