Розділ 30.2

«Контролюй себе і не забувай про вираз обличчя. Ангел-сейканд не може так гнівно дивитися на оточуючих».

«А то що?» — огризнулася я.

«А то не зможеш помститися Габріелю. І так, я знаю, що зараз це для тебе головна мета в житті».

— Де Правителька Пекла? Вона мала з'явитися сюди разом з вами, — спитав Михаїл.

— Вона не звітує перед нами, але припускаю, що з'явиться за хвилину, — з безпристрасним виразом обличчя відповів Ейден.

Тепер не було його жартівливих манер. Він одягнув на себе маску невимушеності і байдужості, ніби те, що відбувається, зовсім не хвилювало його, а він сам зробив велику ласку і удостоїв усіх своєю присутністю. Але від мене йому було не приховати внутрішньої напруги та настороженості.

Особливо серйозними та похмурими були архи. Над залом нависла напружена атмосфера. Всі, окрім Адама, пильно дивилися на нас, наче в чомусь підозрювали. Точніше, на Ейдена. Це було не дивно.

Сьогодні він мав поплатитись за все. Настав кінець його таємницям.

Тиша лише посилювала становище в кімнаті. Напруга була майже відчутною. Потім біля архів заклубилась пітьма, і з неї з'явилася Кендра.

Вона чемно кивнула архам, а вони їй у відповідь. Потім демониця розправила плечі, склала руки на грудях і примружила очі. Вже не було того нудного вигляду. Вона стала самою міс уважність і серйозність.

— Тепер можемо починати, — оголосив Михаїл. — Ми вислухали всіх очевидців викрадення про те, що сталося, крім вас. — Він переконливо глянув на нас. — Тепер ми хочемо почути від вас повну розповідь того, як ви обоє опинилися в полоні у демонів, що повстали проти Небесного закону. Особливо нас цікавить, яку роль у цьому грав занепалий ангел Габріель. Думаю, ви знаєте, що він головний ворог усього божественного світу та людства.

Більше я не збиралась приховувати злочини Ейдена. Він мав взяти відповідальність за скоєне. Більше ніхто не мав загинути через його таємниці. Я відкрила рота, щоб заявити про союзництво свого ванси з ним, але демон випередив мене.

— Габріель хотів провести зі мною і Хейлі ритуал, під час якого ми б померли. Я порушив нашу з ним угоду і обхитрив його. Він вирішив викрасти Хейлі, щоб помститися і завершити те, що хотів, — невимушено сказав він і знизав плечима.

Я навіть здивувалася від того, як легкой слова зривалися з його губ. А найголовніше, що він справді ні крапельки не боявся покарання за зв'язок із Габріелем. Потім на зміну цьому прийшла агресія. Вона стала моїм вірним супутником.

Як він міг так легко говорити, знаючи, що через це помер Хенк?

Міцніше стиснула щелепу і подумки прошипіла:

«Ненавиджу тебе».

«Ти вже це говорила кілька разів».

«Через цю ідіотську угоду помер Хенк!»

Знову в його емоціях прослизнули жаль і провина, але обличчя, як і раніше, залишалося безпристрасним.

«Дихай, Ангелятко, дихай. Постарайся розслабити обличчя та кулаки. Я знаю, що винен, і саме зараз намагаюся це виправити».

— Угоду? — запитав Рафаїл. Усі насторожено стежили за демоном.

«Ти просто злякався, що я тебе здам, і вирішив першим у всьому зізнатися», — мій голос нагадував жало.

Відповіді не було.

— Саме так, — звернувся Ейден до арха. — Але давайте по порядку. Думаю, вам буде цікаво дізнатися про мої домовленості із занепалим, який розв'язав Небесну війну.

Демон розповів про те, як уклав угоду з Габріелем, як хотів принести мене в жертву, як останньої миті передумав, як поплічники Габріеля і він сам заявились в ангар та напали на нас. У міру його розповіді обличчя всіх присутніх у залі ставали то здивованими, то стурбованими. Наприкінці вони взагалі були похмурішими за дощову хмару. Ейден же говорив так спокійно і буденно, ніби розповідав про те, як минув його день.

— А про частину з викраденням нам краще розповість Хейлі. — Він жестом показав на мене.