Розділ 17.2

— Нижнім світом керує Правитель Пекла. Це щось абстрактне, що може видозмінювати і підлаштовувати під себе. Щось на зразок Небесного залу. Його архи теж можуть змінювати за власним розсудом. За бажанням Правителя Пекла тут може з’явитись нова кімната, а за її межами пустий простір. Демони не можуть вільно пересуватись по Нижньому світу. Вони можуть лише відвідувати певні місця, якщо у них є доступ до них.

— Це не відповідь на моє запитання. Беліала немає. Як він може керувати Нижнім світом? Чи він це робить на відстані? Без нього він може існувати взагалі? Чи ми зараз перебуваємо в місці, яким він може керувати?

Мої запитання потішили Ейдена.

— Проблема Правителя Пекла в тому, що він не може залишати Нижній світ на довгий час. Якщо це трапляється, то лише з дозволу архів. Або вони позбавляють його влади.

— Його позбавили влади над Нижнім світом? Чудово! — зраділа я, а потім насупилась. — Але хто тоді зараз править Пеклом? Чи воно нікому не належить?

Задумливо закусила губу. Це не вислизнуло від уваги демона.

— Правителем Пекла стає той, хто отримає від архів диявольське кільце, — відповів Ейден, накручуючи на пальці новий перстень. — Його власник знає про все, що відбувається у Нижньому світі. Він стає з ним одним цілим.

Мій погляд метушився між обличчям демона та прикрасою на його руці. Ніяк не могла повірити у почуте.

— Ти ж не хочеш сказати… — запнулася. Це звучало абсурдно.

— Сказати, що? — лукаво спитав він.

— Тепер ти… Правитель Пекла?

Мій голос видавав сумнів і недовіру. Він звучав так тихо, що я засумнівалася, чи почув його Ейден, чи ні.

— Бінго! — вигукнув він і широко посміхнувся, хоча сам випромінював хвилювання. Зараз на ньому знов була маска легковажності. — Ангелятко, у тебе приголомшливий вираз обличчя.

— Але як?! — я перебувала у шоці. Мені не вірилося, що Правитель Пекла, кошмар усіх демонів, король Нижнього світу, зараз ось так просто лежить переді мною і усміхається.

Абсурд.

Усмішка Ейдена зникла. Він глянув у стелю.

— Ось так. Але знай, що я не в захваті від цього і не збираюся довго затримуватися у ролі няньки для всіх демонів.

Він почесав голову, наче йому було некомфортно від самої думки про це.

— Чому? Цього ж хочуть усі демони, чи не так?

— Всі, хто бажає влади, — поправив мене, а потім подивився так, що по тілу пройшлися мурашки. — Мені ж потрібне зовсім інше.

Пронизливий погляд не залишав жодних сумнівів, що це інше безпосередньо пов'язане зі мною.

— Із владою приходить велика відповідальність. За мною вже почали стежити, а далі все погіршитися. Мені це ні до чого. Архи не повинні дізнатися про мої майбутні плани.

Він пильно дивився на мене, а потім нахилив голову і неочікувано запитав:

— Мій новий статус лякає тебе?

Ось через що Ейден хвилювався. 

Я відкрила рот, щоб відповісти, а потім різко його закрила. Не одразу знайшла слова, щоб описали свій стан.

— Чесно кажучи, мені дико від думки, що Правитель Пекла зараз сидить переді мною.

Поглянула в його такі знайомі уважні очі.

— Але ти — це прости ти. Твій статус нічого не змінює між нами, так?

Він розслабився. Куточки його губ поповзли вгору.

— Я казав, що обожнює тебе, Ангелятко?

— Ці слова ніколи не будуть зайвими. — усміхнулась, а потім звернулась до нього: — Ейден, розкажи мені все з самого початку. Ти обіцяв чесно відповісти на всі запитання.

— О'кей, — неохоче видихнув він. — Тільки не в такому стані.

В його очах спалахнули грайливі вогники.

— А в якому?