Розділ 12.1

Вартові пішли і наказали мені сидіти в сусідній кав’ярні задля безпеки. Там було багато народу, а отже демони не посміли б мене чіпати на очах у всіх. Нейтан наказав мені чекати там хранителів, які повинні були доглядати мене за відсутності його, Адама і Лейли, яких задіяли в пошуках Беліала.

Ейден категорично не хотів залишати мене одну, але Нейтан заявив, що силою притягне його до архів, якщо він добровільно не прийде до них. Демонові, звичайно ж, було начхати на погрози. Його запевняли в тому, що до мене скоро мали прийти надійні хранителі, а до їхнього приходу зі мною не могло нічого трапитися. Це його особливо не заспокоїло, але він таки пішов до архангелів. Я навіть здивувалася, що демон погодився. Моє чуття підказувало, що він щось задумав.

Мені не подобалося, що про мене так старанно всі піклувались. Розуміла, що поруч існує реальна загроза, але не хотіла все життя ховатися. У вартових були інші справи, крім мого захисту, а вони мали постійно вовтузитися зі мною. І це після того, як я пробудила ангельську силу. Думала, що після цього стану сильнішою і перестану ховатися, але все залишилось по-старому.

Я до сих пір була тягарем.

Коли всі пішли, сіла за невеликий столик у популярній кав’ярні і почала переглядати соціальні мережі друзів. Тім довго нічого не викладав, а ось Рене після моєї смерті вперше запостила відео. На ньому вона танцювала в якомусь барі. І, схоже, сильно напилась.

Рана в серці почала кровоточити при погляді на подругу в такому стані. Вона посміхалася, веселилася, відривалася на повну, але ніяка камера не могла приховати біль в очах. Його не сховаєш, не заглушиш, від нього не втечеш. Рене видавав погляд.

Для всіх людей Хейлі Діас згоріла у пожежі кілька тижнів тому. Це допоміг улаштувати Нейтан. Він підключив ангела впливу, який навіяв кільком копам мою смерть. Я сама вирішила, що так буде краще. Зв'язок із людським світом розірвався, але при цьому всі пам'ятали мене. Якби в майбутньому вийшло повернутися до них, тоді можна було б вмовити поліцейських сказати, що я врятувалася з палаючого будинку, але була тяжко поранена і мене виходжували якісь люди. Або можна було придумати історію про викрадення, або ще якусь нісенітницю.

Варіантів було багато.

Зараз я мала розібратися з наслідками свого рішення. Після пожежі Рене та Хенка забрали до лікарні. Здоровань відійшов швидко, але дізнавшись про мою смерть, впав у депресію. Він став розбитий. На щастя, місіс Мур дала йому дах над головою і доглядала його. Рене постраждала у пожежі більше: надто багато диму потрапило у легені. Трохи більше тижня вона відновлювалася у лікарні. Подруга, коли дізналася про мою смерть, нікому не повірила. Вона вимагала негайно відвести її до мене, сказати, що це все жарт, потім кричала і звинувачувала всіх у брехні. А коли залишилася одна, заплакала. Тім навідувався до неї у вільний від школи час. Я була рада, що він підтримував її в такий важкий для неї час. 

Про все це мені розповіла Лейла.

Нейтан знав, що я не зможу зосередитись на тренуванні, якщо не буду в курсі того, що відбувалося з близькими. Також залишалася ймовірність, що демони вирішать добити людей, які вижили в пожежі. Саме тому вартова періодично стежила за ними.

Відразу ж після виписки Рене прийшла на моє поховання На них я не могла не прийти. Це був акт прощання з минулим. Тільки там нарешті зрозуміла, що милої старшокласниці Хейлі Діас більше немає і старого життя теж. Було фізично боляче дивитись на те, як дорогі тобі люди опускають труну в твою могилу, як вони оплакують твою смерть.

Бліді обличчя, сповнені болю та гіркоти, червоні від сліз очі, спустошені погляди — вони назавжди залишаться у моїй пам'яті. Мені хотілося підбігти до них, обійняти, сказати, що я жива, вгамувати їхній біль, якось допомогти, але я не могла.