Розділ 9.4

— Ти розповіла їм про демонів, які на нас напали?

— Ні, — заперечливо похитала головою. — Точніше нічого нового. Лише те, що говорила про них раніше.

— Вартові в курсі, що демони знали мене? — голос Ейдена звучав спокійно, але по напруженому можна було здогадатись, що всередині демона крутився вихор емоцій.

— Я їм цього не казала.

— Добре, — видихнув він. — Далі.

— Мені вдалося вмовити Нейтана не поспішати розповідати про тебе архам, але за умови, що коли ми тебе знайдемо, він особисто допитуватиме тебе. Його цікавить все, що пов'язане з ритуалом, а найбільше — як ти про нього дізнався.

— Що вони знають про мене?

— Їм відомо твоє ім'я, а також, що ми домовилися не брехати один одному і не завдавати шкоди. До речі, — з докором подивилася на нього, — тепер я знаю, що ти тоді мене обдурив. Клятва крові так не працює.

Демон пирхнув.

— Я тобі тоді не брехав. По-перше, я принципово не порушую цієї клятви. По-друге, припустимо, Творець не покарає мене за порушення клятви, але я про це і не говорив. Я сказав, що якщо порушу клятву, то на мене чекатиме власне Пекло. Для мене це порушення власної клятви. Я можу брехати, давати помилкові обіцянки, але не порушувати клятви крові. Для мене вони недоторкані. Аж надто я гордий, Ангелятко, щоб не мати жодних меж у власній брехні. А щодо перстня, то Беліал забрав його у мене, коли відправив до Пекла.

— Як це? — не зрозуміла я.

— Бачиш, є кілька способів потрапити туди. Перший — ти повністю потрапляєш до Пекла. Він переважно стосується примусів. У цьому випадку твоя божественна сила згоряє разом з тілом і після повернення з Пекла тобі доведеться відновлювати її знову.  Божественна сила зберігатиметься: горить лише душа. Другий — тіло залишається у Нижньому світі, а душа вирушає до Пекла. Це тільки для сейкандів, оскільки примуси не мають душі. Нас теж можна цілком закинути туди за тяжкі злочини, але це на розсуд Правителя Пекла. У мене був другий варіант. Поки душа і свідомість горіли в Пеклі, моє тіло валялося десь у Беліала.

Ейден казав ці страшні речі так спокійно, ніби не він кілька тижнів без зупинки згоряв у вогні. Від цього нило серце. Я міцніше стиснула його руки, щоби якось підтримати і дати зрозуміти, що він не один. Не могла навіть уявити, що йому довелося пережити там. 

— Мені шкода, — прошепотіла я, дивлячись у його палаючі очі. Намагалася всім своїм виглядом передати все, що відчуваю. На обличчі Ейдена на мить промайнуло здивування, а потім він змінив тему:

— Що було далі?

— Ми шукали тебе у Деріленді. Розпитували про тебе у місцевих демонів.

— Чому саме там? 

— Після пробудження сили я згадала багато речей, у тому числі нашу першу зустріч, — зізналася йому.

Мені хотілося так багато в нього спитати, але часу було замало. Нам залишалося буквально п'ять хвилин, а мені ще треба було сказати йому стільки всього.

— Про неї потім поговоримо, — попередила його. Демон на це аж ніяк не відреагував.

— Щось довідалися про мене від інших демонів? — спитав він.

— Ні, про тебе ніхто не чув, окрім одного демона. Він розповів нам, що серед вищих кіл ходить багато легенд про праву руку Правителя Пекла на ім'я Ейден, яку ще всі називають катом. Ти дуже загадкова особистість.

Демон кивнув, приймаючи сказане.

— Нас знайшла Кендра.

Він насупився.

— Вона вимагала, щоб ми перестали питати про тебе. Їй не хотілося, щоб хтось згадував твоє ім'я. Ми вирішили співпрацювати. Вона розповіла, де ти перебуваєш і за що тебе відправили до Пекла. Знайомий вартової, який працював у поліції, знайшов мертвого демона, який стверджував, що ти вбив людину. Він викликав тебе на Небесний суд, оскільки доказів проти тебе більше не було.

— Про це місце Кендра вам маякнула?

— Не можу сказати. — Знизала плечима. Демоницю видавати не збиралася до кінця.

— Вона, — Ейден підтвердив власні слова.

Запитання про Кендру та їх зв'язки рвалися назовні, але я, прикусивши язик, утримувалася від них.

«Все потім».